Фото

Святотатство та осквернення Свято-Петро-Павлівського монастиря ПЦУ (ВІДЕО/ФОТО)

На офіційному сайті Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія опубліковані фото на яких зображений Свято-Петро-Павлівський чоловічий монастир Тернопільсько-Бучацької єпархії ПЦУ станом на сьогодні. 

ДИВИТИСЬ ФОТО

Також, голова Фонду Наталія Шевчук вкотре звернулась до Предстоятеля ПЦУ Блаженнішого Митрополита Епіфанія з проханням зупинити злочинність у церкві та вберегти унікальну пам’ятку архітектури:

Прес-служба Андріївської церкви

Київська православна митрополія 1686 року

У Святій Софії відбулась Міжнародна експертна конференція «Юрисдикційний статус Київської православної митрополії у 1686 році: богослов’я, канонічне право та культурно-історичний контекст»

31 січня 2019 року в стінах Святої Софії м. Києва відбулась Міжнародна експертна конференція, організована відділенням релігієзнавства Інституту філософії НАН України, Інститутом історії України НАН України, Українським католицьким університетом, програмою «Київське християнство», Національним заповідником «Софія Київська», Київською православною богословською академією, Інститутом геополітичного виміру, Відкритим православним університетом Святої Софії-Премудрості, Київським Богоявленським Ставропігійним Братством, Фондом пам’яті Блаженнішого митрополита Мефодія.

Ростислав Павленко, кандидат політичних наук, директор Національного інституту стратегічних досліджень, виступив з вітальним словом і наголосив на важливості проведення таких конференції. Він висловив сподівання, що й у подальшому серійно проводитимуться такі важливі заходи для покращення взаємодії суспільства та церкви в усіх подіях життя.

«Зробивши важливий і незворотній крок, Україна отримала свою незалежну православну церкву. Однак її утвердження та розвиток — найголовніша взаємодія із суспільством. Новий підхід полягає у тому, щоби церква була разом із своїм суспільством в усіх подіях життя. Також важливим є те, що у нас попереду. Хочу привітати всіх учасників цієї конференції, і дуже добре, що планується серія важливих заходів. Залишається багато ще невисловленого та невисвітленого в богословському історичному аспекті й у питаннях взаємосприйняття нинішнього та минулого і на цій основі — розуміння та проектування майбутнього. Якщо для багатьох в Україні це питання належності до віри або до певної конфесії, питання експертного вивчення, просто зацікавленості історії, на жаль, для агресора-Росії це питання впливу на українське суспільство, питання реалізації гібридної агресії, питання недопущення того, що ми всі зробили минулого року. Недопущення того, що було розірвано ще одну склепу, як вони кажуть, яка притягує Україну до Росії. І тут цілеспрямовано було сказано, що не лише в 1686 році, а й йдеться про речі набагато глибші, які тісно пов’язані з політичним життям і тодішнім XVII століттям, і, на жаль, нинішнім XXI століттям і тією світоглядною парадигмою, що тоді були в Україні тогочасній і Московщині, які спостерігаємо і в сучасній Україні, яка просто хоче жити, розвиватися, і Росії сьогоднішній, яка намагається нав’язати свій спосіб бачення світу. Тому я хочу побажати успіхів усім, подальшим форумам і конференціям. Хочу наголосити, що вивчення історії та історичних документів — важлива річ», — сказав Ростислав Павленко.

Архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій (Зоря), професор Київської православної богословської академії, звернув увагу на незаконність приєднання Київської Митрополії в 1686 році, на цьому наголошували від початків боротьби за автокефалію української церкви. Це була ключова теза з моменту української революції, коли з’явилися перші групи духовенства та мирян, які потім сформувалися в Українську Автокефальну Православної церкву. «Також важливо пам’ятати, — зауважив владика Євстратій, — що це не був одномоментний акт, який стався саме цього року, бо від самого початку політичного поглинання Гетьманщини і намагання інтегрувати українську державу в Московське Царство, а потім — у Російську імперію. Релігійна складова була беззмінно присутня тут. Березневі статті про Юрася Хмельниченка згадуватимуть ще не раз, і, до речі, мені прийшла така думка, що ця формула широкої автономії самоуправління і тому подібне, як часто кажуть, їх придумали в 90-ті. Ні. Якщо підняти березневі статті, там написано, що Митрополит Київський має перебувати під благословенням Патріарха Московського, а в духовні свої права Патріарх не втручатиметься, лише визнайте нашу зверхність. Оця концепція ще відтоді почалася. Якби Україна мала власну державність в ті часи, то цілком очевидно, що й українська церква мала би свою визнану автокефалію ще в ті часи», — наголосив Архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій (Зоря).

Андрій Юраш, кандидат політичних наук, директор департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України, повідомив присутнім, що 30 січня 2019 року відбулася реєстрація статуту нової помісної церкви, а 30 листопада 2018 року — зареєстровано Ставропігію (представництво) Вселенського патріархату в Україні. Ці дві події підтверджують, що українське православ’я живе в новому вимірі — не тільки в значенні ідентифікації, а й в значенні інституціональному.

Митрофорний протоієрей Роман (Будзинський), духівник Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія, під час дискусії висловив думку щодо піднятих питань експертним товариством. «Київська православна митрополія 1686 р., яка втратила юридичний незалежний статус, справедливо відновлена 2019 року. Історичні перипетії часу державотворення та незалежної церкви болюче проходять через століття поневірянь і мук українського народу. Через призму часу ми бачимо неодноразові спроби проголошення незалежності держави та спроби утворення Української Автокефальної Православної церкви. Сьогодні, формуючи вже новітню історію України, ми повинні робити висновки з минулого та впевнено дивитись у майбутнє, невідступно дотримуючись інтересів своєї Держави, своєї Церкви та свого Народу», — сказав отець Роман Будзинський.

Джерело Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія