Фото

Молебень в Святій Софії Київській в першу річницю інтронізації Предстоятеля Православної Церкви України

3 лютого 2019 року у храмі святої Софії у Києві відбулася інтронізація Предстоятеля ПЦУ Епіфанія (Думенка).

На цю урочисту подію в Україну приїхали офіційний представник Вселенського Патріарха — митрополит Еммануїл Гальський, а також представники монастирів Святої гори Афон. Участь у інтронізації взяли архиєреї УПЦ США, УПЦ Канади та екзарх Патріарха Варфоломія у Києві. Предстоятель Епіфаній у співлужінні зі священнослужителями ПЦУ та Констанинопольського Патріархату відправив Святу Літургію – повідомляє РІСУ.

Чин інтронізації відбувся у вівтарній частині храму перед прочитанням Євангелія.

На престол Митрополита Епіфанія возвели старші за єрархією владики. Йому вручили хрест та дві панагії – зовнішні ознаки предстоятельства – після чого Митрополит Епіфаній офіційно став Предстоятелем ПЦУ.

Митрополит Епіфаній, звертаючись до присутніх, тоді наголосив: «Двері наших церков відчинені для усіх». За 2019 рік 600 парафій перейшло до ПЦУ від Православної Церкви Московського Патріархату.

На сьогодні єпископат Православної Церкви України складається з 62 єпископів, з яких 46 — правлячі, та 16 — вікарії, титулярні єпископи, єпископи на спокої. Приблизно 600 капеланів ПЦУ задіяні в допомозі військовим на сході України.

Прес-служба Андріївської церкви

Духовенство та віряни Православної Церкви України зустріли чудотворні святині з Константинополя

Напередодні святкування 1031-ї річниці хрещення Руси-України у Свято-Михайлівський Золотоверхий монастир делегація від материнської Церкви Константинополя привезла великі християнські святині: частинку Древа Хреста Господнього, на якому було розп’ято Господа Ісуса Христа; мощі святого апостола Андрія Першозваного, який за церковним Переданням проповідував на просторах України та освячену воду з Влахерненської Церкви Богородиці.

Чудотворні святині зустрів Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній разом з єпископатом, духовенством та вірянами.

Предстоятель Православної Церкви України очолив молебень перед мощами та разом з духовенством і вірянами помолився до Господа нашого Ісуса Христа, щоб Він дарував нам усе потрібне для спасіння й життя вічного.

Після молебню Предстоятель помісної Української Православної Церкви у співслужінні єпископату звершив у соборі Всенічне бдіння.

Довідка

• Частинка Древа Хреста Господнього – це фрагмент Животворчого Хреста на якому було розіп’ято Господа нашого Ісуса Христа. Хрест Господній вшановується тому, що на ньому були очищені гріхи всього людства і через Воскресіння із мертвих розіп’ятий на Хресті Спаситель подолав смерть. Животворчим Хрест називається через дарування життя вічного після хресної смерті Ісуса Христа, а також через чудеса, що сталися при Його віднайдені.

• Мощі святого апостола Андрія Першозваного перебували у місті Патри (Греція) до 357 року, коли за наказом імператора Костянтина ІІ (337-261), сина Костянтина Великого, були перенесені до Константинополя. 30-го березня вони були покладені у престіл храму Святих Апостолів.

• Храм Богородиці у Влахерні, звідки була привезена освячена вода, збудований імператрицею Пульхерією в період 450 – 453 рр. У 1434 році, незадовго до падіння Константинополя, храм повністю згорів. Збереглося, однак, джерело у храмі. До 1867 року земля, де було джерело, належала туркам. Проте її вдалося викупити православним грекам, й над цим місцем була побудована нова церква. Тип зображення Богородиці Влахернської відомий у всьому християнському світі. На ньому Богородиця постає в повний зріст. Вона звернена ликом до нас і молитовно тримає руки догори. На грудях у Богородиці медальйон, де зображений Христос, Який подає благословення.

Джерело Православна Церква України

Представник Вселенського Патріархату прийняв участь у Всеукраїнському церковно-громадському Форумі Єдності Українського Православія

З благословення Предстоятеля Православної Церкви України Блаженнішого Митрополита Київського та всієї України Епіфанія відбувся Всеукраїнський церковно-громадський Форум Єдності Українського Православія.

Захід організовано Національним педагогічним університетом імені М.П. Драгоманова, ставропігійною парафією Преображення Господнього та Переяславсько-Вишневською єпархією Православної Церкви України. До участі були запрошені ієрархи Православної Церкви України, представники Департаменту у справах релігій та національностей, а також провідні релігієзнавці та богослови України. Обговорення учасників Форуму були направленні на подолання труднощів, що виникають на шляху становлення Православної Церкви України як автокефальної Церкви, що посяде гідне місце у сім’ї Помісних Церков світу. За результатами роботи Форуму очікується прийняття документу, який включатиме основні тези, озвучені під час заходу.

Прес-служба Андріївської церкви

Екзарх Вселенського Патріарха архімандрит Михаїл (Аніщенко) разом з Предстоятелем ПЦУ Митрополитом Епіфанієм відвідав музей Блаженнішого Митрополита Володимира та Преображенський собор на запрошення митрополита Переяслав-Хмельницького і Вишневського Олександра

10 лютого 2019 року храмовий комплекс Преображення Господнього на Теремках-2 відвідав Предстоятель Православної Церкви України Митрополит Київський і всієї України Епіфаній разом з Екзархом Вселенського Патріарха архімандритом Михаїлом (Аніщенко).

У Преображенському соборі Його Блаженство очолив Божественну літургію у співслужінні  духівника Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Володимира та настоятеля собору митрополита Переяслав-Хмельницького і Вишневського Олександра, ієрархів Православної Церкви України, екзарха Вселенського Патріарха архімандрита Михаїла (Аніщенка), духовенства собору та м. Києва. За богослужінням молилися голова Парафіяльної ради собору Ігор Лисов, міністр молоді та спорту Ігор Жданов, народні депутати та інші поважні гості і численна сила вірян.

До речі, Блаженніший Владика цього дня служив у панагіях блаженноспочилого Митрополита Володимира.

На молитовну згадку про перші відвідини собору митрополит Олександр подарував Блаженнішому Епіфанію мощовик з часточками святих мощів шанованих святих.

Після відправи перед пам’ятником Митрополиту Володимиру була відслужена заупокійна літія за спочилим Архіпастирем. Потому Митрополит Епіфаній разом з гостями оглянув експозицію меморіального музею Владики Володимира.

Джерело Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Володимира

ПАТРІАРШИЙ І СИНОДАЛЬНИЙ ТОМОС НАДАННЯ АВТОКЕФАЛЬНОГО ЦЕРКОВНОГО УСТРОЮ ПРАВОСЛАВНІЙ ЦЕРКВІ УКРАЇНИ

ПАТРІАРШИЙ І СИНОДАЛЬНИЙ ТОМОС

НАДАННЯ АВТОКЕФАЛЬНОГО ЦЕРКОВНОГО УСТРОЮ

ПРАВОСЛАВНІЙ ЦЕРКВІ УКРАЇНИ

Варфоломій, милістю Божою Архієпископ Константинополя, Нового Риму і Вселенський Патріарх

«Ви приступили до гори Сіонської… і до Церкви перворождених» (Євр. 12:22-23), блаженний серед народів Апостол Павло говорить всім вірним; і дійсно, Церква є горою, тому міцною і стійкою, непорушною і непохитною. Але хоча одним стадом та одним тілом Христовим є, і називається Церквою Божою, яка повсюди має сповідання Православної віри, спільність у таїнствах у Дусі Святому і непорушність Апостольського спадкоємства і канонічного порядку, ще від апостольських часів складається з Церков розташованих по місцях і країнах, внутрішньо самоврядованих власними пастирями і вчителями, і служителями Євангелія Христового, тобто кожного місця єпископами, з причин не лише історичного значення міст країн у світі, але й внаслідок особливих пастирських необхідностей у них.

Отож, оскільки благочестива і Богом бережена земля України укріплена і звеличена вищим промислом і отримала свою повну політичну незалежність, державні та церковні керівники якої вже майже тридцять років палко просять її церковного самоврядування та пліч-о-пліч з народом й одноголосно з давніми його проханнями свого часу зверненими до святішого Апостольського Константинопольського Престолу, котрий за багатовіковим канонічним переданням зобов’язаний турбуватися про Святі Православні Церкви, які мають у цьому потребу, а найбільше про ті, які завше з ними зв’язані канонічними узами, як-от історична Митрополія Київська, – то наша Покірність з Преосвященними при нас Митрополитами та всечесними, улюбленими у Святому Дусі братами та співслужителями, з обов’язку турботи Великої Христової Церкви за Православний світ, для зцілення постійно загрожуючих розколів та розділень у помісних Церквах, однодумно визначаємо та проголошуємо, щоб уся Православна Церква, що знаходиться у межах політично сформованої і цілковито незалежної держави України разом із Священними Митрополіями, Архієпископіями, Єпископіями, монастирями, парафіями і всіма у них церковними установами, що знаходяться під покровом Засновника Єдиної, Святої, Соборної і Апостольської Церкви Боголюдини Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа, існувала віднині канонічно автокефальною, незалежною і самоврядною, маючи Першого у церковних справах і визнаючи кожного канонічного її Предстоятеля, який носить титул «Блаженніший Митрополит Київський і Всієї України», – не допускається якогось доповнення чи віднімання від його титулу без дозволу Константинопольської Церкви, – який є головою Святішого Синоду, котрий щороку скликається з Архієреїв, запрошуваних почергово за їхнім старшинством, з числа тих, що мають єпархії у географічних межах України. Таким чином управлятимуться справи Церкви у цій країні, як проголошують божественні і святі Канони, вільно й у Святому Дусі, і безперешкодно, без будь-якого іншого зовнішнього впливу.

До того ж, цим підписаним Патріаршим і Синодальним Томосом ми визнаємо і проголошуємо встановлену, в межах території України, Автокефальну Церкву нашою духовною донькою і закликаємо усі світові Православні Церкви визнати її як сестру і згадувати під іменем «Святіша Церква України», як таку, що має своєю кафедрою історичне місто Київ, не може ставити єпископів чи засновувати парафії за межами держави; вже існуючі відтепер підкоряються, згідно з порядком, Вселенському Престолу, який має канонічні повноваження у Діаспорі, бо юрисдикція цієї Церкви обмежується територією Української Держави.

І ми надаємо їй привілеї і всі суверені права, належні автокефальній церковній Владі, так що відтепер Митрополит Київський і Всієї України, здійснюючи богослужіння поминає «Усіх Єпископів Православних», а сонм найсвятіших Архієреїв при ньому поминає його ім’я як Першого і Предстоятеля Найсвятішої Церкви в Україні. Те, що стосується внутрішнього церковного управління, розглядається, судиться і визначається виключно ним і Священним Синодом, слідуючи євангельському та іншому вченню, згідно із священним переданням і шанованими канонічними постановами нашої Святої Православної Церкви, і настанові 6-го канону І Нікейського Вселенського Собору, який визначає, що «якщо ж при спільному голосуванні всіх, яке буде справедливим, і згідно церковного канону, двоє чи троє через власну схильність до суперечок заперечують, то нехай має силу рішення більшості», до того ж зберігається право всіх архієреїв та іншого духовенства на апеляційне звернення до Вселенського Патріарха, який має канонічну відповідальність приймати безапеляційні судові рішення для єпископів та іншого духовенства помісних Церков, згідно з 9-м і 16-м священними канонами IV Халкідонського Вселенського Собору.

Прояснюємо до вище сказаного, що Автокефальна Церква України визнає головою Святійший Апостольський і Патріарший Вселенський Престол, як і інші Патріархи і Предстоятелі, і має разом з іншими канонічними обов’язками і відповідальностями, насамперед для збереження нашої Православної Віри неушкодженою та канонічної єдності і спілкування з Вселенським Патріархатом й іншими помісними Православними Церквами непорушними. І до цього, Митрополит Київський і всієї України, як і архієреї Найсвятішої Церкви України, обираються віднині відповідно до належних положень божественних і священних Канонів і згідно з відповідними положеннями її Статуту, які мають в усьому обов’язково відповідати положенням цього Патріаршого і Синодального Томосу. Усі архієреї зобов’язані турбуватися, щоб боголюбно пасти народ Божий, провадячи у страху Божому мир і згоду у країні та у своїй Церкві.

Але щоб в усьому перебував не применшений зв’язок духовної єдності і спілкування святих Божих Церков, бо ми навчилися «зберігати єдність духа у союзі миру» (Еф. 4:3), то кожний Блаженніший Митрополит Київський і всієї України повинен поминати за давніми переданнями святих Отців наших, Вселенського Патріарха, Блаженніших Патріархів та інших Предстоятелів помісних Православних Церков, у ряду Диптихів, згідно з канонічним порядком, отримавши своє місце після Предстоятеля Церкви Чехії і Словаччини у священних Диптихах і на церковних зібраннях.

Таким чином, Православна Церква України, через свого Першого чи канонічного місцеблюстителя Київського Престолу, зобов’язана брати участь стосовно важливих канонічних, догматичних та інших питань в міжправославних нарадах, які збираються час від часу, за священним звичаєм, від початків установленого Отцями. Перший же, настановлений, зобов’язаний обов’язково посилати необхідні належні Мирні Грамоти до Вселенського Патріарха і до інших Предстоятелів, і сам має право від них отримувати, починаючи свої мирні поїздки від Першопрестольної Церкви Константинополя за звичаями, отримуючи від неї Святе Миро, для вияву духовної єдності з нею. Для вирішення значних питань церковного, догматичного та канонічного характеру слід Блаженнішому митрополиту Київському і всієї України, від імені Священного Синоду своєї Церкви звертатися до нашого Святішого Патріаршого і Вселенського Престолу, прагнучи від нього авторитетної думки і твердого взаєморозуміння, при чому права Вселенського Престолу на Екзархат в Україні і священні ставропігії зберігаються неприменшеними.

Отож, на усіх цих умовах, наша Свята Христова Велика Церква благословляє і проголошує Православну Церкву України Автокефальною і щедро закликає на Ієрархію на Українській землі, непорочний клір і благочестивий народ її, з невичерпного скарбу Святого Духа, божественні дари, молячись, щоб Перший і Великий Архієрей Ісус Христос, заступництвом всенепорочної і всеблагословенної Владичиці нашої Богородиці і Пріснодіви Марії, святого славного і рівноапостольного князя Володимира і святої славної княгині Ольги, преподобних і богоносних Отців наших, подвижників і монахів Києво-Печерської Лаври та інших монастирів, нехай уріпить назавше  її в тілі Єдиної, Святої, Соборної і Апостольської Церкви таким чином зараховану Автокефальну Церкву України і подасть її благостояння, єдність, мир і зростання, на славу Його і Отця і Святого Духа.

Таким чином таке вирішення і розсуджене і в радості сповіщене вам від шанованого Центру Православ’я було соборно затверджено,для постійного збереження видається цей Патріарший і Синодальний Томос, написаний і підписаний в Кодексі нашої Великої Христової Константинопольської Церкви, вручений в точній і ідентичній копії Блаженнішому Предстоятелю Святішої Церкви України, кір Єпіфанію і Його Високоповажності Президенту україни пану Петру Порошенку, для вічного доказу і постійного представлення.

Року дві тисячі дев’ятнадцятого, місяця січня, 6 числа, індиктіона 12.

+ Вселенський Патріарх Варфоломій, в Христі Бозі вирішує

+ митрополит Вріульський Пантелеймон,

+ митрополит Італійський і Мальтійський Геннадій

+ митрополит Германський Августин

+ митрополит Траунпольський Герман

+ митрополит Нью-Джерський Євангел

+ митрополит Родоський Кирилл

+ митрополит Ретімнський і Автолопотамський