Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн 15 липня 2026 року відвідала Києво-Печерську лавру. Разом із нею прибули лідери держав Південно-Східної Європи. Міжнародна делегація зібралася в Києві на п’ятий саміт «Україна – Південно-Східна Європа». Візит до святині в День Хрещення України-Руси став прикладом культурної дипломатії України. Для Андріївської церкви — ставропігії Вселенського Патріархату — такі події мають особливе значення. Вони засвідчують, що духовна спадщина Києва є невід’ємною частиною європейського культурного простору.

Культурна дипломатія України: чому лідери йдуть до святинь

Політики вимірюють довіру документами й самітами. Але є мова, глибша за протокол, — мова спадщини. Собори Києва стали місцем, де міжнародні гості знайомляться з духовною спадщиною України. Того ранку президентка Єврокомісії отримала з рук Глави держави Орден Європи. «Я досі зворушена ранковою церемонією», — сказала гостя у заяві про це вручення. Слова і місця цього дня складаються в одне свідчення про європейський вибір України.

Чому європейські делегації відвідують Лавру

Відповідь має точну дату. 1990 року Софію Київську та Києво-Печерську лавру внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Це спільний об’єкт, що представляє добу Київської держави та Гетьманщини. 2023 року через російську агресію об’єкт внесли до Списку спадщини під загрозою. Кожен такий візит привертає міжнародну увагу до пам’ятки Світової спадщини ЮНЕСКО. Представники Європейського Союзу приходять туди, де ця спадщина поранена, але жива.

Що побачили гості

Делегацію супроводжував єпископ Бориспільський Авраамій — з благословення Священноархімандрита Лаври Митрополита Епіфанія. У лаврі нині відновлюється монаше життя, звершуються богослужіння ПЦУ. Хід відновлення Успенського собору після російської атаки представили віцепрем’єрка Тетяна Бережна, Іван Вербицький та гендиректор заповідника Максим Остапенко. Учасники саміту оглянули планшетну виставку та вшанували пам’ятний знак гетьману Івану Мазепі — ктитору лаври.

Один сакральний ландшафт київських пагорбів

Наша Андріївська церква належить до того самого сакрального ландшафту, що й лавра. За церковним переданням, київські гори благословив апостол Андрій Первозванний. Печерська обитель виросла з афонського благословення преподобного Антонія. Тож гості читали одну велику книгу київського християнства. І дипломатія спадщини має в цій книзі глибоке коріння.

Андріївська церква — частина того самого духовного простору Києва

Наш храм стоїть на горі, з якої, за церковним переданням, починається християнська історія Києва. Літопис пов’язує з цим місцем благословення апостола Андрія Первозванного. Тому християнізація Русі має на нашій горі свій символічний початок. Сьогодні Андріївська церква є ставропігією Вселенського Патріархату. Це означає пряму присутність Константинопольської Матері-Церкви в серці української столиці. Місія нашої ставропігії — берегти апостольське передання і свідчити про єдність Православ’я.

Коли європейські делегації відвідують київські святині, вони бачать цей живий зв’язок. Зв’язок від апостольського благословення — через Володимирове Хрещення — до сучасної України. Андріївська гора і Печерські пагорби разом тримають цю тисячолітню вертикаль. Так місто говорить з Європою двома горами одночасно. Тому подія в лаврі природно звучить і на нашому сайті.