Новини

У Святій Софії розгорнули прапор Талібану

Учасники руху Талібан розгорнули прапор свого угруповання у соборі Святої Софії в Стамбулі.

Про це повідомив у Twitter британський експерт з боротьби з ісламським екстремізмом Нур Дахрі.

Він також оприлюднив і відео.

“Прапор афганського руху Талібан було розгорнуто у соборі Святої Софії в Туреччині”, – написав Дахрі.

#AfghanTaliban flag was raised in #HagiaSophia, #Turkey by pro #Taliban activists.
The conversion of Hagia Sophia was a motivational message of #MuslimBrotherhood to the world’s Islamist #extremists and #terrorists.
Soon, pro #ISIS activists will raise their flag too. #CHIIS pic.twitter.com/B6ArvLmSfe

— Noor Dahri (@dahrinoor2) August 3, 2020

Талібан – ісламістський рух, що зародився в Афганістані 1994 року. 2003 року Рада Безпеки ООН визнала Талібан терористичною організацією.

Державна рада Туреччини 10 липня скасувала рішення уряду країни від 24 листопада 1934 року про статус собору Святої Софії. Потім Ердоган підписав указ, згідно з яким Айя-Софії дозволено бути мечеттю.

Перший за десятиліття намаз відбувся 24 липня.

Ердоган заявив, що ніщо не змусить його змінити своє рішення щодо собору Святої Софії.

Раніше офіційний представник грецького уряду Стеліос Пецас назвав історичною помилкою рішення президента Туреччини Ердогана перетворити собор Святої Софії (Айя-Софія) у Стамбулі з музею в мечеть.

Також Євросоюз розчарований рішенням Туреччини зробити з собору Святої Софії мечеть.

Джерело Главком

Єрусалимський і Вселенський патріархи співслужитимуть з нагоди церковного новоліття

Блаженніший Патріарх Єрусалимський Феофіл разом із Вселенським патріархом Варфоломієм 1 вересня святкуватимуть церковне новоліття – відзначення початку нового церковного року (Церковного індикту).

На спеціальну церемонію, яка відбудеться у Патріаршій церкві Святого Георгія, також прибуде Архієпископ Америки Елпідофор. Богослужіння очолить Вселенський патріарх Варфоломій, який підпише Кодекс Індикту, за ним – Синодальні помічники та всі присутні єрархи Вселенської церкви.

У цьогорічній церемонії вказівки Індикту візьме участь Єрусалимський патріарх Феофіл, відомий своїми діями за кілька місяців до скликання в Аммані «Зустрічі» предстоятелів з питання надання Автокефалії Українській Православній Церкві.

Підкреслюється, що лише Вселенський патріарх має привілей та право скликати предстоятелів Церков і більше ніхто. Це ж стосується надання Автокефалії місцевим Церквам, які надавалися історично  Вселенським Патріархом, як це було як з новими Автокефальними Церквами, так і з новими Патріархатами, включаючи Москву.

Джерело romalewfronimati

Вселенський Патріархат: інтерв’ю з патріархом Варфоломієм для Страна.ua є фейком

28 липня на проросійському пропагандистському сайті СТРАНА.UA вийшов матеріал з суперечливими твердженнями як про Святу Софію, так і про надання Томосу про автокефалію Православній церкві України.

Видання заявило, що Всесвятійший Вселенський патріарх Варфоломій нібито дав «інтерв’ю» ресурсу та його співробітниці під час свого нещодавнього візиту на острові Тенедос.

Вселенський Патріархат виступив із заявою з цього приводу, в якій зокрема сказано про наступне:

Патріарх під час свого перебування на острові Тенедос не давав жодних інтерв’ю, ні у формі заяви, ні у формі коротких коментарів до питань цього конкретного чи будь-якого ЗМІ. Це правда, що до Вселенського патріарха звернулась згадана українська дама зі своєю родиною і представилась як журналіст, і попросила про інтерв’ю, але Вселенський патріарх чемно відмовився.

Джерело Doxologia InfoNews

Ανακοίνωση περί φερόμενης συνεντεύξεως του Οικουμενικού Πατριάρχου

Με αφορμή δημοσίευμα της ενημερωτικής ιστοσελίδας CTPAHA.UA, στις 28 Ιουλίου 2020, σύμφωνα με το οποίο ο Παναγιώτατος Οικουμενικός Πατριάρχης κ.κ. Βαρθολομαίος φέρεται, κατά την πρόσφατη επίσκεψή του στην Τένεδο, να παραχώρησε συνέντευξη στον εν λόγω ιστότοπο και σε συνεργάτιδα αυτού, το Οικουμενικό Πατριαρχείο δηλώνει τα ακόλουθα:

O Πατριάρχης, κατά την παραμονή του στην Τένεδο, δεν παραχώρησε καμμία συνέντευξη, αλλά ούτε και απάντησε με τη μορφή δηλώσεων ή σύντομου σχολίου σε ερωτήσεις του συγκεκριμένου ή άλλου Μέσου Ενημερώσεως. Είναι αλήθεια ότι τον πλησίασε μία ουκρανίδα κυρία με την οικογένειά της, που του συστήθηκε ότι είναι δημοσιογράφος, και ζήτησε συνέντευξη, ωστόσο ο Παναγιώτατος ευγενικά αρνήθηκε να την παραχωρήσει. 

Πηγή ΟΙΚΟΥΜΕΝΙΚΟΣ ΠΑΤΡΙΑΡΧΗΣ

Турецькі ЗМІ закликали мусульман до відродження халіфату

Редакція турецького проісламського журналу “Gercek Hayat” вважає, що після повернення храму Святої Софії статусу мечеті прийшов час відродити і халіфат, повідомляє видання  jihadwatch.org.

У свою чергу, Асоціація адвокатів Анкари звинуватила “Gercek Hayat” в заклику до повстання і подала кримінальну скаргу на журнал, попросивши прокурорів провести розслідування.

На їхню думку, головний редактор журналу Кемаль Озер і оглядач Абдуррахман Діліпак “спровокували ненависть і закликали до збройного повстання проти турецької держави”.

Скандал виник через останній номер журналу, який вийшов 27 липня. Зокрема, через слова, написані на обкладинці видання: “Збирайтеся на халіфат. Якщо не зараз, то коли? Якщо не ти, то хто?”. Крім того, досить провокаційні висловлювання містилися в інтерв’ю з Діліпаком, турецьким журналістом-консерватором, опублікованому в журналі.

Прессекретар правлячої партії АК Омер Челік заявив, що журнал “в пошуках нездорової поляризації, ставить під сумнів основоположні принципи Туреччини”.

У той же час, Кемаль Озер, головний редактор журналу, заявив, що критики цієї історії неправильно її витлумачили: “Наш журнал вимагає, щоб країни ісламу об’єдналися, так само, як Європа об’єдналася і створила союз, так само, як інші створили аналогічні. Наш заклик не має ніякого відношення до будь-якої країни”, – сказав він.

Джерело Релігійна Правда

П’ятничний намаз у Святій Софії християни світу зустрінуть «Днем скорботи»

Християни всього світу відзначать 24 липня «День скорботи» у зв’язку зі зміною статусу собору Святої Софії в Стамбулі, перетвореного недавнім рішенням турецької влади в мечеть. Заходи приурочені до проведення сьогодні під склепіннями християнського храму першого за 86 років ісламського намазу (молитви).

Глава Грецької православної церкви в США архієпископ Ельпідофороса сказав, що «дуже приємно» бачити реакцію православних, католиків та інших християнських конфесій, а також різних релігійних груп на рішення Туреччини.

«Багато екуменічні та міжконфесійні партнери приєднаються до нас, тому що вони бачать, що це рішення рухається в невірному напрямі для людства. Ми будемо молитися, а не засуджувати. Ми будемо об’єднуватися, а не розділяти», – зазначив архієпископ Ельпідофороса.

Тим часом, як передає турецьке державне інформагентство Anadolu, в ці години жителі Стамбула і багатьох провінцій Туреччини з раннього ранку прямують до мечеті Айя-Софія, де буде здійснена п’ятнична молитва. З метою забезпечення безпеки віруючих на 11 вулицях і провулках, що ведуть до історичного центру найбільшого турецького мегаполісу, встановлені пункти контролю. З огляду на кількість бажаючих брати участь в молитві, було прийнято рішення виділити для віруючих 5 ділянок, прилеглих до мечеті. В історичному районі Стамбула працюють 736 медиків, чергують понад 100 карет швидкої допомоги, задіяний санітарний вертоліт.

Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган в минулий четвер вдруге за останні кілька днів відвідав Айя-Софію, щоб особисто проінспектувати хід підготовки мечеті до першого за останні 86 років п’ятничного намазу.

Як повідомляло EADaily, перетворення собору Святої Софії в мечеть – це «ляпас усьому світовому християнству», заявив голова відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського патріархату митрополит Волоколамський Іларіон. «Можна по-різному оцінювати внутрішню політичну ситуацію в Туреччині і ті чинники, які спонукали турецьке керівництво до подібного рішення. Але духовне і культурне надбання всього світу не повинно ставати заручником поточної політичної ситуації. Шкода, що політична кон’юнктура бере верх над повагою до інших релігійних традицій. Перетворення Святої Софії в мечеть – ляпас, який керівництво Туреччини завдало Православній церкві, усьому світовому християнству», – сказав він.

Нагадаємо, Державна рада (вищий адміністративний суд) Туреччини прийняв 10 липня рішення в рамках звернення уряду країни про зміну статусу собору Святої Софії (Айя-Софія) в Стамбулі з музею на мечеть. Турецька судова інстанція скасувала рішення від 24 листопада 1934 року щодо перетворення християнського храму з мечеті в музей. Тим самим храм буде використовуватися в якості мечеті. У той же день президент Туреччини Ердоган підписав указ, що дозволяє мусульманам здійснювати молитву в Айя-Софії, яка відтепер носить статус мечеті.

29 травня в соборі Святої Софії прочитали суру Корану Аль-Фатх в пам’ять про османському завоювання Константинополя (Стамбула) в 1453 році. У столиці Греції заявили, що ця акція ображає міжнародне співтовариство і кидає виклик релігійним почуттям християн у всьому світі.

Софійський собор – пам’ятник візантійського зодчества. Він зводився в 532-537 роках за вказівкою імператора Юстиніана, який вирішив увічнити славу Константинополя. Імператор мріяв, щоб храм не мав рівних у світі. Після падіння Візантійської імперії в 1453 році собор був перероблений в мечеть. У 1935 році, згідно з декретом уряду Туреччини, підписаного засновником сучасної Турецької Республіки Мустафою Кемалем Ататюрком, собор став музеєм, а з фресок і мозаїк були зчищені приховували їх шари штукатурки. У 1985 році Свята Софія була включена в список пам’яток всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Прес-служба Андріївської церкви

У храмах ПЦУ на знак молитовної солідарності зі Вселенським Патріархатом відбудуться богослужіння UA/EN/GR

24 липня 2020 року в багатьох православних громадах по цілому світу відбудуться богослужіння з читанням Акафісту до Пресвятої Богородиці. Православні вірні з‘єднаються у молитві про милість Божу та заступництво Пречистої Діви в час, коли Матір-Церква, Вселенський Патріархат, як і весь світ, постали перед викликами у зв’язку з повторним перетворенням собору Святої Софії Константинопольської на мечеть.

На знак молитовної солідарності зі Вселенським Патріархатом Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній благословив у храмах Православної Церкви України, за рішенням настоятелів, провести 24 липня 2020 р. богослужіння (молебень або вечірню) з читанням Акафісту до Пресвятої Богородиці.

Пресслужба Київської Митрополії

Української Православної Церкви (ПЦУ)

Prayer services will be held in the churches of the OCU as a sign of prayerful solidarity with the Ecumenical Patriarchate

On July 24, 2020, Orthodox communities around the world will gather to pray the Akathist to the Blessed Mother of God. Orthodox believers will unite in prayer for the mercy of God and the intercession of the Holy Theotokos at a time when the Mother Church, the Ecumenical Patriarchate – as well as the whole world – is facing challenges related to the re-transformation of the cathedral of Hagia Sophia of Constantinople into a mosque.

As a sign of prayerful solidarity with the Ecumenical Patriarchate, His Beatitude Metropolitan Epiphaniy of Kyiv and All Ukraine has blessed all parishes of the Orthodox Church of Ukraine to hold a morning or evening prayer service on ​​July 24, 2020 for the reading of the Akathist to the Blessed Theotokos.

Press Service of Kyiv Metropolitanate of

Ukrainian Orthodox Church (OCU)

Στους ναούς της Ορθοδόξου Εκκλησίας της Ουκρανίας θα πραγματοποιηθούν ιερές ακολουθίες ως ένδειξη προσευχητικής αλληλεγγύης προς το Οικουμενικό Πατριαρχείο.

Στις 24 Ιουλίου 2020, Ορθόδοξες κοινότητες σε όλο τον κόσμο θα συγκεντρωθούν για να ψάλλουν τον Ακάθιστο Ύμνο στην Υπεραγία Θεοτόκο. Οι Ορθόδοξοι πιστοί θα ενώσουν τις προσευχές τους ζητώντας το έλεος του Θεού και τη μεσιτεία της Κυρίας Θεοτόκου σε μια συγκυρία που η Μητέρα Εκκλησία, το Οικουμενικό Πατριαρχείο, αλλά και όλος ο κόσμος, αντιμετωπίζουν προκλήσεις, οι οποίες σχετίζονται με τη μετατροπή του Καθεδρικού Ναού της Αγίας Σοφίας Κωνσταντινουπόλεως σε τζαμί.

Ως ένδειξη προσευχητικής αλληλεγγύης προς το Οικουμενικό Πατριαρχείο, ο Μακαριώτατος Μητροπολίτης Κιέβου και πάσης Ουκρανίας κ. Επιφάνιος έδωσε την ευλογία του να πραγματοποιηθούν ιερές ακολουθίες σε όλες τις ενορίες της Ορθοδόξου Εκκλησίας της Ουκρανίας, την Παρασκευή 24 Ιουλίου 2020, κατά τις οποίες θα τελεστεί ο Ακάθιστος Ύμνος στην Υπεραγία Θεοτόκο.

Υπηρεσία Τύπου της Μητροπόλεως Κιέβου
της Ορθοδόξου Εκκλησίας της Ουκρανίας

Позиція Вселенського патріарха Варфоломія щодо Святої Софії UA/EN

Останнім часом багато дискутують стосовно позиції Вселенського патріархату та самого Вселенського патріарха щодо можливості перетворення Святої Софії в мечеть турецьким урядом.

Деякі згадують про «мовчання», яке походить від Фанара та Вселенського патріарха, щодо такого важливого для православ’я питання. Однак позиція Вселенського патріарха Варфоломія загальновідома і її не раз повторювали в минулому, навіть у заявах турецьким ЗМІ.

Зокрема, як повідомлялося в aviketos.com, в інтерв’ю газеті «Мілліет» у 2013 році він підкреслив, що якщо Свята Софія відкриється як місце для культу, це повинна бути християнська церква.

«Софія була побудована як церква, а не як мечеть», – пояснив Вселенський патріарх Варфоломій. Він навіть припустив, що збереження Святої Софії як музею не розпалює конфлікту між християнами та мусульманами.

Відповідаючи на питання про те, скільки ще може стояти церква Святої Софії, порожня і занедбана, при тому, що в Стамбулі зараз проживає лише невелика кількість греків, Вселенський патріарх зазначив: “Ми вижили упродовж 17 століть, і, якщо буде воля Божа, ми залишимося тут назавжди”.

Більше того, на початку 2014 року, у промові, виголошеному на Фанарі, Вселенський патріарх Варфоломій повторив: «Якщо Святої Софії знову стане місцем культу, вона повинна відкритись як церква, тому що саме такою вона була побудована (як церква – ред. ДФУ)».

«Останнім часом ми бачимо, що в деяких розділах громадської думки спостерігається тенденція перетворення Святої Софії в мечеть. Як Церква, ми проти цього, і весь християнський світ відреагує з нами на таку можливість», – наголосив Вселенський патріарх.

Незабаром, під час свого візиту до Бонну, Вселенський патріарх Варфоломій говорив DW, кажучи: «Свята Софія в Константинополі, я вважаю, не буде перетворена в мечеть, здоровий глузд і справжній інтерес Туреччини буде панувати, тобто збереже святу Софію як музей. Я говорив про це публічно, у своїх заявах, у своїх інтерв’ю. Я повторив свою позицію президенту ЮНЕСКО, оскільки Свята Софія знаходиться під захистом міжнародної організації. Сьогодні Софія – музей, відкритий для всіх відвідувачів. І сотні, якщо не тисячі, відвідують його щодня. А Туреччина має великий дохід від продажу квитків».

Вселенський патріарх Варфоломій наразі сказав, що шокований заявами президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана про перетворення собору Святої Софії на мечеть.

Як повідомляється, патріарх Варфоломій заявив: “Що я можу сказати як християнський священник і грецький патріарх у Константинополі? Замість того, щоб об’єднатися, нас розділяє спадщина, якій 1500 років. Мені сумно і я в шоці”.

Коротка довідка:

Софійський собор, також Ая-Софія (грец. Αγία Σοφία, повна назва грец. Ιερός Ναός της του Θεού Σοφίας; тур. Ayasofya) в Константинополі — мечеть, одна з найвеличніших пам’яток візантійської архітектури, що збереглися донині; символ «золотої доби» Візантійської імперії та один із символів сучасного Стамбулу.

За часів Візантійської імперії собор перебував у центрі Константинополя поруч із імператорським палацом, на місці якого тепер стоїть Блакитна мечеть. Нині Собор розташований в історичному центрі міста в районі Султанахмет і до 10 липня 2020 року діяв як музей. Саме тоді головний адміністративний суд Туреччини скасував постанову про надання статусу музею.

Висота Софійського собору — 55 метрів, діаметр бані — 31 метр. Понад тисячу років Софійський собор у Константинополі залишався найбільшим храмом у християнському світі — до будівництва Собору святого Петра в Римі. 1985 року храм занесений до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО та називається «восьмим чудом світу».

Джерело Orthodoxtimes.com

There has been much discussion lately about the stance taken by the Ecumenical Patriarchate and the Ecumenical Patriarch himself regarding the possibility of converting Hagia Sophia into a mosque by the Turkish government.

Some refer to the “silence” that comes from the Phanar and the Ecumenical Patriarch on such an important issue for Orthodoxy.

However, the position of Ecumenical Patriarch Bartholomew is well known, and has been reiterated many times in the past, even in statements to the Turkish media.

Specifically, as reported in aviketos.com, in an interview with Milliyet newspaper in 2013, he stressed that if the Hagia Sophia is to open as a place of worship, it must be a Christian church.

“It was built as a church, not as a mosque,” Ecumenical Patriarch Bartholomew explained, making clear that it would be preferable to remain a museum. He even suggested that the preservation of Hagia Sophia as a museum does not raise the temperature and cannot be an issue of contention between Christians and Muslims.

Moreover, at the beginning of 2014, in a speech delivered at the Phanar, Ecumenical Patriarch Bartholomew, reiterated, “If Hagia Sophia is to become a place of worship again, it should open as a church, because that is why it was built.”

“Recently, we have seen that there is a tendency to convert Hagia Sophia into a mosque in some sections of public opinion. As a Church, we oppose this and the whole Christian world will react with us to such a possibility, stressed the Ecumenical Patriarch, and his statements had been widely publicized in the Turkish press.

Shortly afterwards, during his visit to Bonn, Ecumenical Patriarch Bartholomew spoke to DW saying, “Hagia Sophia in Constantinople, I believe, will not be converted into a mosque, good sense and Turkey’s real interest will prevail, that is, to keep Hagia Sophia as a museum. I said it publicly, in my statements, in my interviews.I reiterated my position to the President of UNESCO because Hagia Sophia is under the protection of the international organization. Hagia Sophia is now a museum open to all the visitors. And hundreds, if not thousands, visit it every day. And Turkey has a big income from the entrance fee.”

Source Orthodoxtimes.com

Вселенський Патріарх надіслав лист щодо способу причастя у час світової епідемії

На адресу митрополита Київського і всієї України Епіфанія надійшов лист Вселенського Патріарха Варфоломія щодо питань про спосіб подання Святого Причастя Тіла і Крові Христових в умовах пандемії коронавірусної хвороби.

Аналогічні листи Святійший Вселенський Патріарх Варфоломій надіслав іншим Предстоятелям Помісних Автокефальних Церков.

Про це митрополит Епіфаній повідомив 9 липня під час засідання Синоду ПЦУ, яке відбулося шляхом дистанційного спілкування (телеконференції).

У листі Патріарха Варфоломія йдеться про те, що Церква дослухалася до наполегливих рекомендацій санітарних служб та урядів, “але лише до того моменту, поки не йдеться про суть та осереддя нашої віри”.

Наводимо нижче уривок з листа Архієпископа Константинополя:

“Терпеливість Церкви доходить до Хреста, але вона заперечує сходження з нього, скорення владі цього світу, коли ставиться під сумнів Таїнство таїнств її життя, Святе Причастя, Божественна Євхаристія. 

У житті Церкви, як це відомо всім, істинним витлумаченням Євангельських та Апостольських  приписів та неоднозначних смислів, духу та букви Святих та Священних Канонів, є Священне Передання, яке формувалося неперервно щоденною церковною практикою та кенотичним досвідом. Вдаючись до цього священного діяння Церкви, ми бачимо та отримуємо неспростовні докази, що вона живе у світі через Священне Причастя та у Священному Причасті, чи інакшими словами, Святе Причастя є одкровенням та щоденним досвідом божественної  та людської таємниці Церкви. Сам Господь, “невидимо Сущий”, “Той, Хто дає, Кого дають та поширюють”, дає нам під час Причастя непорочне Тіло та Святу Кров Свою, роблячи нас таким чином «повнотою Небесного Царства”.

У такому дусі та з такими думками я звертаюся до вельми любого мною Вашого Блаженства, щоб ви разом з іншими чітко та усвідомлено  побачили, що в жодному разі я не маю наміру відмовлятися від успадкованого нами від наших блаженних Отців. Перед лицем ситуації, яка склалася, я хотів би, щоб ми об’єднали наші братські роздуми та погляди з тим, щоб разом рухатися до пастирського подолання сумнівів щодо прийнятого способу здійснення Священного Причастя“.

Зазначається, що Священний Синод ПЦУ затвердив лист у відповідь Вселенському Патріарху Варфоломію, у якому, зокрема, повідомлялося про рішення Синоду ПЦУ від 17 березня стосовно причастя:

“Як тимчасовий надзвичайний захід дозволяється здійснювати причастя вірних Тіла і Крові Христових у той самий спосіб, як це здійснюється священнослужителями під час Літургії Ранішеосвячених Дарів, а саме:приготовлені часточки Тіла, на які лжицею покладено частину Крові (як це робиться при приготуванні запасних Дарів) подавати з дискоса в руки (або лжицею не торкаючись уст) причаснику. При цьому слід уважно роз’яснити обов’язок причасників ретельно спожити Дари. Для обтирання губ використовувати одноразові серветки, які потім спалити у чистому місці. Використовувати для запивки після прийняття Причастя одноразовий посуд або споживати лише антидор.

Церква незмінно зберігає особливе ставлення до Євхаристії, Причастя Тіла і Крові Христових, як до Таїнства, що подається “на зцілення душі і тіла”, а не як до споживання їжі (1 Коринфянам 11:20-30). Використання для причастя мирян того ж способу, що і для священнослужителів, продиктоване турботою про немічних у вірі (Рим. 14:1-13) та про те, щоби Таїнство і Церква не піддавалися безпідставній ганьбі від зовнішніх.

Дозволити подавати Причастя запасними Дарами всім, хто звертається про це, у будь-який час, як це робиться щодо хворих і у смертельній небезпеці”.

У листі зазначається, що цей спосіб подання і прийняття причастя не є новим, але нові особливі умови стали основою для того, щоби спосіб, який дотепер використовувався для причастя лише священнослужителів, був тимчасово поширений також і на мирян.

“Пам’ятаючи слова Спасителя: “Субота для людини, а не людина для суботи” (Мк. 2:27), ми синодально ухвалили таке рішення, і воно було сприйняте та виконується”, – запевнили у ПЦУ.

“Водночас, ми ясно і твердо бажаємо засвідчити, що вживання розумних і допустимих заходів безпеки, викликаних загрозою поширення хвороби, жодним чином не повинне давати приводу ставити під сумнів природу і сутність Святої Євхаристії, Таїнства Причастя Тіла і Крові Христових, так, ніби це звичайне подавання їжі, хліба і вина. Бо хоча всі ми вживаємо заходи, щоби під час Божественної Літургії ніщо стороннє, скверне або нечисте не потрапило до Святих Дарів, і самі Євхаристійні Сосуди чистимо і обмиваємо – але робимо це через надзвичайну повагу до Святині, незмінно тримаємося того сповідання, що Святі Дари подаються нам для єднання з Воскреслим Господом нашим Ісусом Христом і на спільність зі Святим Духом, на очищення і освячення, для здоров’я душі та тіла, і для життя вічного”, – наголошується у листі від імені Синоду ПЦУ.

Джерело Релігійна правда

Друге вбивство Візантії: що означає рішення Ердогана зробити Святу Софію мечеттю

1935-2020 – саме такими виявилися роки існування Собору Святої Софії у Стамбулі як музею.

Указ президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, який повернув колишньому головному собору Візантії статус мечеті, став топновиною в усьому світі. Заперечення проти такого кроку Ердогану надіслали лідери багатьох країн.

Це рішення складно назвати неочікуваним, проте воно має всі шанси стати точкою неповернення в історії Туреччини. І вже точно – це рішення буде мати істотний вплив як на турецьку політику, так і на відносини Анкари із навколишнім світом.

Собор, мечеть, музей – і знову мечеть

“Музей зачинено на реставрацію”, – такий напис рукою самого Ататюрка, батька сучасної турецької державності, у 1934 році з’явився на воротах Святої Софії (тоді – мечеті), ставши однією з ключових складових масштабного реформування та європеїзації країни.

Річ у тім, що Айя-Софія – це не проста мечеть.

Перетворення на мечеть колишнього головного храму Константинополя, столиці Візантії, стало символом перемоги турків над православною імперією – і саме в цьому статусі він сприймався багато століть, починаючи із далекого 1453 року.

Саме тому створення музею подавалося як крок відмови від спадку Османської імперії та перетворення Туреччини на державу, яка не є загрозою християнському світу і навпаки – дбає про християнський спадок своєї країни.

Одночасно музеї були створені на базі ще декількох колишніх візантійських церков, що мали унікальні мозаїки та фрески.  

Авторитет Ататюрка у Туреччині був настільки великим, що цей крок не піддавався сумнівам багато десятиріч.

Це змінилося лише коли до влади у країні прийшов Реджеп Таїп Ердоган.

Він взявся до справи поступово. Зокрема, святом у Туреччині (в першу чергу – у Стамбулі) стає 29 травня – день взяття у 1453 році Константинополя султаном Мехмедом ІІ. Починається наступ на інші музеї, створені на базі православних церков.

Наприклад, 2011 року під мечеть було передано іншу Софію – церкву у місті Ізнік (стародавній Нікеї), в якій у 787 році пройшов Сьомий Вселенський Собор. У 2013 році мечеттю стала ще одна Софія – собор у місті Трабзон (колишній Трапезунд), відомий унікальними фресками.

У 2015 році під приводом ремонтних робіт були заборонені – і досі не проводяться – православні богослужіння у зачиненому монастирі Панагія Сумела, духовному центрі понтійських греків.

Втім, не було сумнівів, що це лише підготовка, і що головна ціль – повторне перетворення у мечеть головної Софії. Цей крок став неминучим ще у 2016 році – після невдалої спроби державного заколоту у Туреччині.

Історично так склалося, що армія була гарантом дотримання ататюрківського курсу Туреччини на європеїзацію. У новітній турецькій історії було багато випадків таких військових заколотів, коли армія скидала занадто проісламський уряд, а згодом повертала владу черговому світському та прозахідному цивільному урядові.

Втім, у 2016 році все склалося інакше. Заколот завершився розгромом непідконтрольної Ердогану військової верхівки, внаслідок чого був знищений останній дієвий запобіжник для розвороту курсу держави.

Втім, навіть у такій ситуації перетворення Софії у мечеть пройшло у кілька етапів. Як перший крок, вже у 2016 році з одного з мінаретів Софії було вперше за багато десятиріч прочитано намаз. Після цього святкування 29 травня стали куди більш масовими – і супроводжували перетворення музею на мечеть.

І от через 4 роки наступила розв’язка. Вищий адміністративний суд Туреччини дозволив змінити статус собору Айя-Софія, анулювавши рішення 1934 року про перетворення собору на музей. Відразу після цього Ердоган і прийняв свій указ – перші повноцінні богослужіння у колишньому православному соборі мають початися найближчими днями.

Нова реальність

Які наслідки матиме цей крок? Спочатку – трохи про “побутові” наслідки. Зокрема – як це рішення вплине на безцінний історичний пам’ятник і на те, чи зможуть відвідувачі побачити візантійські розписи та мозаїки.

Речник президента Туреччини Ібрагім Калін ще напередодні історичного рішення заявив, що перетворення собору на мечеть не означатиме його закриття для туристів.

За його словами, Туреччина збереже там християнські зображення. “Усі наші основні мечеті відкриті як для відвідувачів, так і для вірян”, – заявив він.

Дійсно, ніхто не заважає туристам відвідувати мечеті, окрім часу проведення служб.

То чи означає це, що єдиними незручностями, з якими зіткнуться туристи, буде необхідність синхронізувати свої відвідання із часами богослужінь та потребою знімати взуття при вході до історичної пам’ятки?

Як показує досвід інших турецьких музеїв, переданих під мечеті (зокрема – вже згаданої Софії у Трабзоні) – зміни можуть бути набагато суттєвішими.

Мозаїки Святої Софії. Чи зможемо ми ще колись їх побачити – невідомо

Зокрема, там відвідувачі можуть подивитися на християнські розписи лише у нартексі (вхідній частині собору). У його центральній частині вони перекриті щитами – християнські святі та мусульманські обряди погано поєднуються.

Дуже імовірно, що аналогічна ситуація буде у Стамбулі. Звичайно, замальовувати фрески, як це було у середньовіччі, ніхто не буде, проте навряд чи туристи зможуть побачити так багато, як донедавна.

Друга проблема – чи зможе мечеть гарантувати таку ж якість збереження історичної пам’ятки, як це робив музей? Це питання залишається відкритим.

І вже точно передача під мечеть обмежить дослідження собору. А досліджувати там є що. Зокрема, в одне із приміщень візантійського собору, цистерну для води, що знаходиться під самим храмом, дослідники вперше змогли потрапити лише 10 років тому.

Втім, політичні наслідки цього кроку обіцяють бути ще масштабнішими.

“Кроком убік від Європи” назвав це рішення Ердогана глава МЗС Австрії Александр Шалленберг. Ще більш гостро на рішення відреагувала Греція (що очікувано, адже там сприймають Святу Софію як свою культурну спадщину). 

“Це рішення показує, що у сусідній країні немає незалежного правосуддя. Воно йде на поводу у президентської влади. Ще декілька років тому під час аналогічної операції по ісламізації прекрасного храму, що є об’єктом світової спадщини ЮНЕСКО, той самий суд відхилив апеляцію. Сьогоднішнє рішення, що стало результатом політичної волі президента (Ердогана), стало відкритим викликом всьому цивілізованому світові”,- говориться в заяві міністра культури та спорту Греції Ліни Мендоні. 

З такими оцінками неможливо не погодитися. На наших очах відбувається корекція проєвропейського курсу Туреччини, закладеного майже 100 років тому Ататюрком.

Анкара все менше орієнтується на ЄС і все менше орієнтується у своїх діях на “європейські цінності”. Рішення по Софії показує, що Анкара хоче знову повернути собі статус лідера мусульманського світу, який мала Османська імперія.  

Звичайно, що така корекція торкнеться всього регіону, включаючи й Україну. Не нам пояснювати, що означає жити з сусідом, який має імперські амбіції. 

Наостанок – ще кілька слів про майбутнє Софії. Гостра реакція західних країн змушує Анкару нехай неофіційно, але проводити консультації про майбутнє собору. Від наполегливості західних політиків та дипломатів залежить збереження безцінної пам’ятки та її християнських зображень.

Проте варто розуміти, чому таке рішення було прийняте саме зараз – після чотирьох років підготовки.

Однією з причин стала нинішня складна економічна та соціальна ситуація у країні. Обвал курсу національної валюти, проблеми в економіці створюють проблеми для рейтингу Ердогана. І в такій ситуації він вирішив дати виборцям символічну перемогу.

Втім, як показує практика, електоральний успіх від таких символічних кроків проходить дуже швидко. А проблеми у турецькій економіці, схоже, надовго.

І це змушує задатися питанням – якою стане наступна “символічна перемога” Ердогана?

Автор: Юрій Панченко,

редактор “Європейської правди”

Ердоган заявив, що думка інших країн не повпливає на рішення щодо зміни статусу собору Святої Софії

Президент Туреччини Реджеп Ердоган заявив, що думка інших країн не впливатиме на рішення щодо зміни статусу собору Святої Софії. За його словами, перетворення собору з музею на мечеть засновується на бажанні та волі турецького народу, пише “Анадолу”. 

“Туреччина ухвалила рішення про зміну статусу Айя-Софії з музею на мечеть, ґрунтуючись на бажанні та волі народу. Думка інших країн не може повпливати на наше рішення”, – зазначив Ердоган.

Він також заявив, що Туреччину за користування своїм суверенним правом критикують “країни, які не можуть боротися з ісламофобією на своїй території”.

Ердоган додав, що його країна не тільки веде боротьбу з тероризмом у своїх межах, а й створює безпекові зони.

Собор Святої Софії був побудований у 537 році. Це був найбільший храм у християнському світі. За часів Османської імперії собор змінив свій статус на мечеть, а музеєм Айя-Софія стала в 1934 році за першого президента Туреччини Мустафи Кемаля Ататюрка.

У липні Державна рада Туреччини (вищий адміністративний суд) дозволила використовувати собор Святої Софії в Стамбулі як мечеть. Суд скасував постанову турецького уряду від 1934 року про присвоєння собору статусу музею.

Після цього Євросоюз розкритикував Туреччину за рішення перетворити Собор Софії у Стамбулі на мечеть. Президент Греції Катерина Сакелларопулу вважає, що це “вкрай провокаційний акт, спрямований проти світової спільноти”. За її словами, цей крок “жорстоко ображає історичну пам’ять, підриває цінність терпимості і отруює відносини Туреччини з усім цивілізованим світом”.

Прес-служба Андріївської церкви