Фото

ВСЕЛЕНСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ РОЗПОЧИНАЄ ПРОЦЕДУРИ, НЕОБХІДНІ ДЛЯ НАДАННЯ АВТОКЕФАЛІЇ УКРАЇНСЬКІЙ ПРАВОСЛАВНІЙ ЦЕРКВІ

  Святий і Священний Синод Вселенського Патріархату прийняв до розгляду Звернення від Президента України до Вселенського Патріарха Варфоломія про надання Томосу про автокефалію Православній Церкві в Україні, Постанову ВР на його (Звернення) підтримку, а також відповідні звернення ієрархів українських православних церков. Також Синодом Вселенського Патріархату прийнято рішення про початок процедур, необхідних для надання автокефалії Православній Церкві в Україні. Зокрема, буде відповідно проінформовано інші помісні православні церкви.

За дорученням Президента Петра Порошенка Заступник Глави Адміністрації Президента України Ростислав Павленко 20 квітня відвідав Стамбул та передав Його Всесвятості Вселенському Патріарху Варфоломію Звернення Президента України про надання Томосу про автокефалію Православної Церкви в Україні.

Він також передав Вселенському Патріарху постанову Верховної Ради України про підтримку цього Звернення Президента України.

Вселенському Патріарху Варфоломію були передані також звернення від ієрархів українських православних церков про надання Томосу про автокефалію Православної Церкви в Україні.

За матеріалами 

офіційного інтернет-представництва Президента України

ПІДНЕСЕНА ДО НЕБЕС

«Піднесена до небес» — саме таку назву отримав виставковий проект, що демонструє зібрання артефактів, пов’язаних з історією Андріївської церкви, зведенням та оздобленням церкви. Глядачам представлено шедеври іконостасу та інтер’єрного живопису, раритетні стародруки, архівні матеріали, портрети постатей, пов’язаних iз будівництвом храму.

Андріївська церква — єдина споруда  Растреллі, що зберегла до сьогодні свої автентичні архітектурні форми, найбільшу частину інтер’єру та внутрішнього оздоблення. Над 39 іконами іконостасу працювали майстри Канцелярії  під керівництвом Івана Вишнякова — замовлення виконували петербурзькі та московські живописці Олексій Антропов, Андрій Єрошевський, Петро Семенов, Олексій Бєльський, Олексій Поспєлов, Іван Фірсов. Олексію Антропову належать «Зішестя Святого Духа на апостолів», «Нагорні проповіді Христа», «Таємна вечеря», «Благовіщення» з Царських врат, ікона з іконостасу «Успіння Богородиці» та зображення Андрія Первозваного на західному склепінні церкви. Ікони зворотного боку іконостасу виконані нашими земляками — українськими художниками Іваном Роменським та Іваном Чайковським.

Церква має тривалу історію численних ремонтів та реставрацій іконопису, що розпочалася ще за царських часів і тривають до сьогодні — ця тема заслуговує на окрему публікацію. За радянського періоду, у 1978—1979 роках, було відновлено верх будівлі в її первісному вигляді, за автентичними кресленнями Растреллі по фотокопіях Віденського музею «Альбертіна» (цю роботу виконали «Укрреставрація» і Національний науково-дослідницький реставраційний центр України). Вже у часи Незалежності, в 2009—2011 роках, здійснено укріплення пагорба та конструкцій будівлі і стилобату, благоустрій схилів та гідро­ізоляцію і мощення паперті. Наразі тривають роботи з реставрації інтер’єру, поліхромної скульптури, живопису та іконопису фахівцями науково-реставраційної майстерні Національного заповідника «Софія Київська».

Про історію створення церкви та найцікавіші експонати розповіла Ліна Василівна Янченко, старший науковий співробітник Національного заповідника «Софія Київська»:

«Виставку присвячено 250-літтю Андріївської церкви, тому експозиція розпочинається з ікони Андрія Первозваного з фонду Лаври, поруч ми бачимо також і картину художника ХІХ століття, що ілюструє апостольське пророцтво: на київських пагорбах згодом засяє світло православної віри та постане багато храмів, Андріївська церква є символом нашого християнського віросповідання.

Процес роботи над Андріївською церквою виявився дуже непростим. Відомо, що перші спроби наших земляків будувати за кресленнями Растреллі у масштабі закінчилися провалом, адже місцеві майстри не мали належного рівня освіти, тож не змогли втілити все правильно, за задумом майстра. Растреллі зробив усі креслення в співвідношеннях у натуральному розмірі, промальовував на величезних аркушах всі елементи внутрішнього начиння. Він повністю вимальовував усе: архітектуру, ліпнину, аналої, підсвічники, панікадило, досягаючи у всьому стильової гармонії.

Всі історики мистецтва, дослідники і музейники підкреслюють той факт, що це єдиний автентичний іконостас Растреллі, що зберігся у повному обсязі і дійшов до нас. В експозиції відвідувачі можуть побачити частину вже відреставрованих ікон з іконостаса, а також ікони зворотного вівтарного боку.

Відвідувачі також мають унікальну нагоду порівняти ікони з Андріївської церкви з іконами Козелецького іконостасу, що прикрашає родинний храм Розумовських — собор Різдва Богородиці в селищі Козелець Чернігівської області.

Художній ансамбль обох храмів створювався майже одночасно, тому можемо спостерігати вплив петербурзької художньої школи на місцевих художників.

Талановитим художником iз команди Канцелярії, яка працювала в Андріївській церкві, був Олексій Антропов, його пензлю належить найбільша кількість атрибутованих живописних творів церкви. Серед них  «Успіння Богородиці»,  єдина ікона, на якій під час реставрації 1952 року знайдено авторський підпис Антропова.

Питання авторства козелецьких ікон залишається відкритим: версій чимало, деякі дослідники вважають, що, можливо, серед митців був придворний художник Розумовських Григорій Стеценко. На виставці представлено чотири ікони з Козелецького іконостасу, решта зберігається й експонується в пам’ятках заповідника «Чернiгів стародавній».

Цікавим для нас є листування, ми бачимо у вітрині копії з бібліотеки імені Вернадського: саме завдяки цим документам ми знаємо, коли було освячено Андріївську церкву — ця подія відбулася 19 серпня 1767 року на свято Преображення. Воєйков і київський митрополит Арсеній Могилянський протягом кількох років намагалися розібратися зi статусом Андріївської церкви. В Петербурзі замість грошей на ремонт губернатор отримав терміновий наказ від Катерини ІІ: «В незамедлительное время освятить Андреевскую церковь».

Перші богослужіння після освячення здійнювали монахи кафедрального Софійського монастиря.  До речі, і перше церковне начиння перейшло до Андріївської церкви також iз Софії — цей зв’язок відчувається з перших років відкриття церкви і по сьогодні.

Прес-служба Кафедрального Собору св. ап. Андрія Первозванного

 За матеріалами «Україна молода» та «Агентство Кримські новини»

КИРИЛ ФРОЛОВ: «ЖИТТЮ МАКАРІЯ МАЛЕТИЧА, АНДРІЯ АБРАМЧУКА І ТИХ, ХТО З НИМИ, ЗАГРОЖУЄ НЕБЕЗПЕКА»

 «Глава УАПЦ розуміє неканонічність свого нинішнього стану і шукає вихід із ситуації згідно з канонами — у Святішого Патріарха Кирила», — заявив відомий своєю українофобською позицією «православний експерт» на сторінках інтернет-видання «Русская народная линия».

«Макарій не дарма говорить саме про Галицьку Церкву, суб’єктність Галичини час визнати. Звичайно, “Галицька автокефалія”, — вважає Фролов, — це утопія, але “широка автономія” в межах Української Православної Церкви Московського Патріархату, “автономія в автономії” — чому б і ні?

 Вважає можливим Фролов і визнання єпископських хіротоній ієрархів УАПЦ, які погодяться разом зі своїми приходами возз’єднатися з Московським Патріархатом. «Звичайно, наш сучасний блискучий каноніст Владислав Петрушко у своїх “Истоках иерархии украинских автокефалистов” довів відсутність законних хіротоній УАПЦ, так що просто визнати єпископський сан Макарія та Андрія Церква не може. Але згідно зі св. Іларіоном (Троїцьким) при прийнятті в Церкву благодать Св. Духа наповнює формули, вимовлені в розколі, й архієрейська гідність з’являється. Отже, як приймати Макарія, Андрія і тих, хто з ними, вирішувати Церкві…

 «Якщо Успенська церква повернеться до канонічного Православ’я, то Галицька Русь почне згадувати свою знищену справжню — православну російську історію, і ті, у кого відкриються очі, повернуться до Істини Православ’я і з праведним гнівом відкинуть “мазепинський” обман, яким би “незворотнім” він зараз не здавався. І тому життю Макарія Малетича, Андрія Абрамчука і тих, хто з ними, загрожує небезпека, через те що вони згадали про Церкву і звернулися до свого законного Першоієрарха — Святішого Патріарха Кирила!».

За сам факт обращения к Патриарху Кириллу Макарию Малетичу и Андрею Абрамчуку грозит опасность

Кирилл Фролов о резонансном обращении лидеров УАПЦ …

Глава УАПЦ понимает неканоничность своего нынешнего положения и ищет выход из ситуации согласно канонам — у Святейшего Патриарха Кирилла, чьей канонической территорией с 1686 года «навечно» (именно с таким титулом Киевская, Галицкая и Малой России митрополия была передана из Константинопольского в Московский Патриархат Патриархом Дионисием) является Юго-Западная Русь. Об этом свидетельствует его письмо.

И одно это является поводом разговаривать с Макарием (Малетичем), Андрем (Абрамчуком) и теми, кто с ними. Конечно, наш современный блестящий канонист Владислав Петрушко в своей книги «Истоки иерархии украинских автокефалистов» доказал отсутствие законных хиротоний УАПЦ, так что признать епископский сан Макария и Андрея Церковь не может. Но согласно св. Илариону (Троицкому), при принятии в Церковь благодать Св.Духа наполняет формулы, произнесенные в расколе и архиерейское достоинство появляется. Так что, как принимать Макария, Андрея и тех, кто с ними, решать Церкви.

Макарий не зря говорит именно о Галицкой Церкви, субъектность Галиции пора признать. Конечно, «Галицкая автокефалия» — это утопия, но «широкая автономия» в рамках Украинской Православной Церкви Московского Патриархата, «автономия в автономии» – почему бы и нет?

Резиденция Макария (Малетича) находится в знаменитой Успенской Церкви во Львове, построенной на средства Московского царя Федора Иоанновича, где располагалось Львовское Ставропигийное братство, бывшее центром борьбы за Православие и общерусское самосознание. Для многих будет открытием, что нынешний оплот русофобии — Галиция, был оплотом русского самосознания, а русофобия установилась там путем геноцида русского большинства. Прочитайте вот это, не бойтесь «разрыва шаблона».

Именно в Львовском братстве идеолог создания Московского и всея Руси Патриаршества митрополит Элласонсий Арсений пишет первую грамматику русского языка «Адельфотес, или наука о восьми частях слова в назидание многоименитому Российскому роду».

Близ Успенской церкви похоронен общерусский равноапостольный первопечатник о.Иоанн Федоров, достойный канонизации.

В 1606 г. Львовское Успенское Ставропигиальное братство получает право на управление Церковью на всех пределах России, вплоть до Москвы. Это происходит в пик русской смуты, когда латино-польские оккупанты не допускают каноничного Московского Патриарха до управления Церковью.

Если Успенская церковь вернется в каноническое Православие, то Галицкая Русь начнет вспоминать свою уничтоженную подлинную – православную русскую историю и те, у кого откроются глаза, вернутся к Истине Православия и с праведным гневом отринут «мазепинский» обман, каким бы «необратимым» он сейчас ни казался.

И поэтому жизни Макария Малетича, Андрея Абрамчука и тех, кто с ними, угрожает опасность из-за того, что они вспомнили о Церкви и обратились к своему законному Первоиерарху – Святейшему Патриарху Кириллу!

Кирилл Фролов, председатель Ассоциации православных экспертов

Посилання: za_sam_fakt_obraweniya_k_patriarhu_kirillu_makariyu_maletichu_i_andreyu_abramchuku_grozit_opasnos

НОВІ ПОМИЛКИ МИТРОПОЛИТА МАКАРІЯ (МАЛЕТИЧА)

3 березня 2018 р. Головою Фонду памяті Блаженнішого Митрополита Мефодія Наталією Шевчук був оприлюднений лист за підписом митрополита Макарія (Малетича) до Патріарха Московського Кирила та Священного Синоду Російської Православної Церкви.

Згодом на сторінці Facebook секретар Патріархії УАПЦ протоієрей Віталій Даньчак повідомив, що оприлюднена інформація не відповідає дійсності.

Цього ж дня на сайті church.net.ua у рубриці «Новини Предстоятеля» було оприлюднена заява, в якій керівництво УАПЦ заперечило факт листування з Патріархом Московським.

З огляду на численні граматичні (6), орфографічні (8) та стилістичні (8) помилки в опублікованій заяві Патріархії УАПЦ, редакція нашого сайту не сумнівається у тому, що вона походить від Предстоятеля УАПЦ Митрополита Макарія.

ОФІЦІЙНА ЗАЯВА ПАТРІАРХІЇ УАПЦ ОЧИМА КОРЕКТОРА:

Нова хвиля інформаційної війни проти УАПЦ

Патріархія УАПЦ повідомляє, що в інформаційний простір випущено новий провокативний матеріал проти УАПЦ та її Предстоятеля, Блаженнішого Митрополита Макарія, щодо звернення Глави УАПЦ до Патріарха Московського Кирила. Даний матеріал активно поширює так звана «помічниця» покійного Митрополита Мефодія Наталя (Наталія) Шевчук на підконтрольних їй сайтах.

Жодного  звернення до Патріяарха (Патріарха) Кирила Глава УАПЦ, Блаженніший Митрополит Макарій, не надсилав та не має наміру цього робити.

Позиція Глави УАПЦ є чіткою та непохитною із жовтня 1989 р., коли ще як священик о. Микола Малетич відійшов від РПЦ до відродженої УАПЦ слідом за протопресвітером Володимиром Яремою (Патріярхом Патріархом Димитрієм) та прот. Іваном Пашулею, та слідує цією дорогою протягом 28 років.

Крім цього, якщо б такий лист існував, то Патріархія РПЦ давно би вже його опублікувала, як це зробила із зверненням Патріарха Філарета.

Також повідомляємо, що Патріархія УАПЦ подала у суд  (до суду, що подала?) щодо діяльності інтернет сайтів (інтернет-сайтів), які є підконтрольними  громадянці Наталії Шевчук, щодо публікації провокативнийх (провокативних) матеріалів, що приносять репетутаційну шкоду (завдають шкоди репутації) УАПЦ та її Главі – Блаженнішому Митрополиту Макарію.

Запевняємо, що дана публікація не залишиться поза нашою увагою, Патріярхія УАПЦ готує наступний позив (позов) щодо публікації неправдивої інформації, яка руйнує довіру до інституції Церкви, самої УАПЦ та її Предстоятеля, Блаженнішого Митрополита Макарія.

ПРИМІТКА: Виділено:

Блакитним – неправильно.

Зеленим – правильно.

Віолетовим – повтори однакових слів.

Помаранчевим – дурниця.

Прес-служба Патріархії УАПЦ

КИЇВ ЗГАДУЄ СВОГО ПРЕДСТОЯТЕЛЯ – МИТРОПОЛИТА МЕФОДІЯ

24 лютого 2015 року Б. спочив у Господі Блаженніший МЕФОДІЙ, Митрополит Київський і всієї України, Предстоятель Української Автокефальної Православної Церкви (2000–2015). У третю річницю упокоєння свого Предстоятеля вся повнота Української Автокефальної Православної Церкви з болем у серці молитовно згадує визначного ієрарха та національного діяча, благаючи Господа, аби Він упокоїв душу Праведника у вічній Божій оселі.

«Київ ,– навчав Блаженнійший Митрополит Мефодій, –  серце української культури та історії. Адже саме через вічний Київ, через «київську геокультуру»,  через сакральний простір давнього Києва Україна була, є і буде спадкоємицею давньої Візантії.

Київ завжди заважав Україні перетворитися на провінцію Росії чи Польщі. Київ завжди нагадував Україні про властивий їй масштаб, про велич культурної  і державної традиції, джерела якої сягають Київської Русі. Якби не вічний Київ, який упродовж нашої історії виступав центром тяжіння українського духу та території, то українська територія вже давно «розлізлася» б, «розчинилася» в інших культурах та державах».

Запалимо свічу пам’яті разом!

У Андріївській церкві продовжують реставрувати ліпнину та позолоту під куполом

Проводяться внутрішні реставраційні роботами в Андріївській церкві у Києві. Про це «Вечірньому Києву» розповів ділиться заступник генерального директора Національного заповідника «Софія Київська» Вадим Кириленко.

–Станом на сьогодні будівельне риштування змонтовано під самий купол Андріївської церкви. Риштуванням заставлений весь внутрішній простір пам’ятки. Ведуться малярні та ліпні роботи. Замінюється стара електрична проводка та пожежно – охоронна сигналізація на нову. Працюють живописці, позолотники та ліпники – майстри високої кваліфікації. Перевіряв, як ведуться роботи і виявив, що у кожного нормального реставратора є скальпель, – сміється Вадим Кириленко. – Роботи для професіоналів тут дуже багато, але за рік, сподіваюся, впораємося. Головне – вистачило б грошей на те, щоб зробити все досконало. До того ж,  ми виконали  ще й перший етап передпроектних робіт по пам’ятці архітектури ХVІІІ ст. Бурса, що розташований біля стін собору Святої Софії.

Вже виконано: шурфування фундаментів та міжповерхових перекриттів, проведено геологічні дослідження та відбір зразків для лабораторних досліджень, розпочато складання звітів та відповідних актів.  Дякую Міністерству культури України за своєчасне фінансування. Дякую керівництву Архіву за допуск проектантів та фахівців заповідника до приміщень пам’ятки. До кінця року плануємо завершити всі заплановані роботи в повному обсязі.

Прес-служба Кафедрального Собору св. ап. Андрія Первозванного

Всеукраїнській Раді Церков – «лабораторії екуменізму» – 20 років

У вівторок, 29 листопада, відбулося урочисте засідання Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій. Подія присвячена двадцятилітньому ювілею ради. З нагоди круглої дати зібралося багато відомих осіб, серед яких були не тільки очільники Церков, але й секретар РНБО, народні депутати, працівники міністерств і адміністрації Президента, представники наукового середовища та громадськості.

Членам Всеукраїнської ради Церков надіслав привітання Президент України Петро Порошенко, в якому подякував Церквам за волонтерство, допомогу армії, внутрішнім переселенцям та жителям окупованих територій.

Зі словами подяки до ВРЦіРО звернувся секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Турчинов. Він підкреслив, що завдяки активній та дієвій співпраці конфесій в України немає ані міжконфесійних ані міжетнічних конфліктів. Діяльність ради Церков руйнує міфи російської пропаганди, про міжрелігійну війну в Україні. Турчинов зазначив, що саме релігійний принцип «віддати душу свою за друзів своїх» врятував нашу країну, коли українські патріоти ціною власного життя пішли захищати Батьківщину.

Подякувавши за вітання, Патріарх Філарет поділився спогадами як утворювалася рада. За його словами, в 1991 році зустрілися керівники релігійних організацій з першим Президентом України Леонідом Кравчуком для узгодження і розуміння принципів і подальшого співіснування в незалежній країні в умовах здобутої релігійної свободи. Голова УПЦ КП підкреслив, що ВРЦіРО – це організація, яка сприяє міжконфесійному порозумінню, та не є об`єднанням усіх в рамках єдиної Церкви. Він закликав усіх згуртуватися навколо однієї мети – збереження Української Держави.

У своєму вітальному слові Патріарх Святослав (Шевчук) підкреслив, що Всеукраїнська рада Церков є перш за все громадською організацією, оскільки об`єднює громадян різних релігій. Він назвав три головних здобутки ВРЦіРО за роки її діяльності:

• Організація майданчику для міжконфесійного діалогу.
• Сприяння розвиткові громадянського суспільства.
• Підвищення рівня престижу України за кордоном.

Очільник УГКЦ розповів, що Папа Іван Павло II під час візиту до України (2001 р.) після зустрічі з представниками ВРЦіРО назвав Україну «найбільшою лабораторією екуменізму».

Головний рабин України Яків дов Блайх порівняв керівників Церков із політиками. Перші мають серйозні міжконфесійні розбіжності у своїх поглядах, проте є єдиними. Другі ж попри спільність позицій ніяк не можуть дійти згоди та об`єднатися. Він також наголосив, що Церкви не втручаються у політику (politics – Д.Г.), однак коли справа стосується збереження Держави та її майбутнього (policy – Д.Г.) – тоді Церкви не мають права мовчати.

Підтримав свого юдейського коллегу і муфтій Духовного управління мусульман України Ахмед Тамім. Він зазначив, що оскільки Церкви не втручаються у політику, то і політики не мають втручатися у внутрішні справи Церков. Натомість він закликав владу і церкви і допомагати один одному.

Від імені українських протестантів присутніх привітав єпископ Михайло Паночко. Він наголосив на головній чесноті, якої потребує справжній керівник – мудрості. Не гроші і не сила гарантують успіх владі. Він нагадав, що були приклади в історії, коли влада мала і гроші, і силу, але мудрості не мала, від того і не вистояла. Саме мудрості він побажав присутнім представникам українського політикуму. Він також пожартував, що «мудра влада і в інтересах релігійних конфесій, оскільки втішати народ внаслідок помилок влади – завдання церков».

З теплими словами привітання до представників ВРЦіРО звернувся і «профільний» чиновник – голова Департаменту з питань релігій і національностей при Міністерстві культури України – Андрій Юраш. Він відзначив найбільш знакові досягнення ВРЦіРО, а також наголосив на тому, що за багатьма параметрами в Україні ситуація в сфері релігійної свободи є однією з найкращих в Європі, і це, на його думку, є заслугою Всеукраїнської ради Церков.  Андрій Юраш від імені Департаменту подарував пам’ятний сувенір та запропонував створити музей діяльності ВРЦіРО. Також було вирішено підготувати інформаційний збірник про діяльність, структуру та членів ради, де була б зібрана найсвіжіша актуальна інформація про ВРЦіРО.

Також Церкви і релігійні організації прийшли привітати народні депутати: Ю. Тимошенко, М. Княжицький, В. Логвинський та О. Продан, П. Унгурян.

По закінченні привітань, слів подяки та виступів головування у Всеукраїнській раді Церков і релігійних організацій перейшло до ВСЦ ХВЄ – п`ятидесятників, таким чином наступного року засідання ВРЦіРО будуть відбуватися під керівництвом єпископа Михайла Паночка.

Джерело РІСУ