Ігумен Есфігмену Варфоломій відвідав Ставропігію Вселенського Патріархату в Києві
Делегація Священної обителі Есфігмен зі Святої Гори Афон відвідала Ставропігію Вселенського Патріархату в Києві. Гостей у власному храмі прийняв Екзарх Вселенського Патріарха в Україні єпископ Команський Михаїл.
Зустріч у храмі, вписаному у Список ЮНЕСКО
Ігумен монастиря Есфігмен архімандрит Варфоломій завітав до Андріївської церкви разом із братією. Це не випадковий храм — пам’ятка світового значення, кандидат до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Афонські гості молилися й розмовляли в тому самому просторі, де українське бароко єднається з живою літургійною традицією. Зустріч відбулася в теплій, щирій атмосфері — без зайвого протоколу.
Подяка за присутність у важкий час
Єпископ Михаїл подякував ігумену Варфоломію і братії за те, що вони приїхали до України саме в цей складний, воєнний період. Ця подяка мала особливу вагу.
Афонські ченці не залишились осторонь, коли країна переживає найтяжчі випробування. Вони приїхали особисто, побачили зруйноване й уціліле, і принесли своєю присутністю живе слово підтримки.
Про що говорили насправді
Сторони говорили про духовне життя і про унікальну роль Святої Гори у сучасному християнському світі. Обговорили також непростий стан міжправославних взаємин в Україні сьогодні.
Єпископ Михаїл розповів гостям про перекладацькі та видавничі проєкти Ставропігії. Саме завдяки таким проєктам українською вже з’явився Афонський Типікон церковного богослужіння — видання монастиря Есфігмен.
Що відчули гості з Афону
Наприкінці зустрічі Екзарх запросив афонське духовенство звершити спільну літургію в Андріївській церкві під час майбутніх візитів. Ігумен Варфоломій, своєю чергою, запросив єпископа Михаїла на Афон.

Ігумен зауважив: він відвідує Київ уже втретє. Це не одноразова цікавість, а вибудований роками зв’язок, який війна не перервала, а зробила ще важливішим.
Після розмови для гостей провели екскурсію храмом. Афонські ченці на власні очі побачили перлину українського бароко. За їхніми словами, вони відчули тут живу молитву, а не лише архітектурну красу.

