У слові з нагоди 975-ліття Печерської обителі Блаженніший Митрополит Епіфаній нагадав про річ, яку в популярних розповідях зазвичай пропускають. Лавра починається не в Києві. Вона починається на Афоні.

Чернець, який повернувся додому

Саме звідти, зі Святої Гори, 975 років тому повернувся на Батьківщину преподобний Антоній. Повернувся, за словами Предстоятеля, збагачений духовним досвідом і маючи благословення старців. І вже тут, на урвистих схилах над Дніпром, оселився в печері.

Це важлива деталь. Київське чернецтво не виникло само собою і не було завезене адміністративно. Його приніс конкретний чоловік, який пройшов афонську школу і повернувся додому.

Два уділи

Предстоятель проводить пряму паралель. Як Пречиста Діва особливо благословила Афон, так Вона благословила й обитель Печерську, яка стала Її садом і ще одним земним уділом.

Уявлення про земні уділи Богородиці належить до давньої східнохристиянської традиції. Афон у ній посідає перше місце. Твердження, що Печерська обитель належить до того самого ряду, ставить Київ не на периферію грецького світу, а всередину нього.

Майстри з Царгорода

Друга нитка тієї самої осі — будівництво соборного храму. За словами Предстоятеля, храм збудований за волею Самої Цариці Небесної майстрами, яких Діва Марія чудесно спрямувала з Царгорода до Києва.

Це переказ Києво-Печерського патерика про видіння у Влахернському храмі. Історик назве це агіографічним сюжетом і матиме рацію щодо жанру. Але сама наявність такого переказу промовиста: Київ від початку мислив себе в одному просторі з Константинополем.

Вісь, яку не вдалося перерізати

Афон, Царгород, Київ. Три точки, між якими рухалися ченці, майстри, книги й богослужбові тексти.

Андріївська церква, ставропігія Вселенського Патріархату в Києві, стоїть на цій самій осі. Історія знає періоди, коли зв’язок намагалися перервати адміністративно. Він відновлювався щоразу, бо тримається не на канцеляріях, а на людях, які їздили, вчилися і поверталися.

Собор, у який цього літа влучив дрон

Слово Предстоятеля містить і згадку про напад на соборний храм два місяці тому.

Йдеться про російський удар у ніч на 15 червня 2026 року. Дрон влучив у вівтарну частину Успенського собору, пожежа охопила понад сімсот квадратних метрів покрівлі. Пошкоджень зазнали й інші пам’ятки заповідника.

Удар припав на ніч проти 15 червня. Престольне свято обителі — 15 серпня. Рівно два місяці, день у день.