На державних урочистостях з нагоди 975-ліття Києво-Печерської Лаври був присутній генеральний директор ЮНЕСКО Халед Ель-Енані. Разом з ним — генеральна секретар Всесвітньої туристичної організації ООН Шейха Аль Нуваіс та уповноважений Федеральної ради Швейцарії з питань України Жак Гербер. Предстоятеля Православної Церкви України супроводжували архієреї та духовенство.

Такий склад гостей на церковному ювілеї трапляється нечасто. І він має цілком конкретне пояснення.

Об’єкт всесвітньої спадщини

Ансамбль Києво-Печерської лаври внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Це означає, що юридично він охороняється не лише українським законодавством, а й міжнародним правом.

Умисне пошкодження таких пам’яток у збройному конфлікті кваліфікується міжнародним гуманітарним правом як воєнний злочин. Тому присутність гендиректора ЮНЕСКО на ювілеї — це не протокольна ввічливість, а позиція.

Два місяці після удару

Контекст цієї присутності відомий. У ніч на 15 червня 2026 року російський дрон влучив у вівтарну частину Успенського собору, вогонь охопив понад сімсот квадратних метрів покрівлі. Постраждали й інші об’єкти заповідника.

Собор законсервували, готується план повного відновлення. Швейцарія долучилася до допомоги з ремонтом — звідси й присутність представника Федеральної ради на святі.

Книга, яка залишиться в соборі

Того ж дня започатковано Книгу хранителів і ктиторів Києво-Печерської лаври. Вона зберігатиметься в Успенському соборі.

Перший запис зробив Президент України. Свої записи залишили гендиректор ЮНЕСКО, генеральна секретар Всесвітньої туристичної організації ООН, представник Швейцарії та Предстоятель Православної Церкви України.

Через сто років цей документ читатимуть як свідчення того, хто саме в 2026 році стояв на боці київської святині.

Ктиторство як давня форма

Саме слово «ктитор» прийшло з грецької і означає засновника чи благодійника храму. У візантійській традиції ктитор мав визначені права й обов’язки, а імена ктиторів записували для поминання.

Отже нинішня Книга не є вигадкою піарників. Це відновлення практики, старшої за саму Лавру.

Погляд з Андріївського узвозу

Андріївська церква, ставропігія Вселенського Патріархату, теж перебуває в полі міжнародної уваги до української спадщини.

Уся ця історія показує просту річ. Захист київських святинь сьогодні є справою не лише церковною і не лише державною. Він став темою міжнародною, і це той рідкісний випадок, коли війна дала несподіваний результат.