Митрополит Епіфаній нагадує, що віра, надія, любов і мудрість – це не втеча, а шлях до справжньої перемоги.

День пам’яті святих мучениць стає нагадуванням про духовні опори в час війни

17 вересня Православна Церква вшановує пам’ять святих мучениць Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії. Ці римлянки ІІ століття стали символами чеснот, які залишаються живими й у XXI столітті, нагадуючи, що духовні цінності сильніші за страх і смерть.

Їхня історія – це свідчення мужності навіть у дитячому віці. Віра мала лише 12 років, Надія – 10, Любов – 9. Усіх трьох дівчат жорстоко замучили й стратили на очах у матері за те, що не зреклися Христа. Їхня мати Софія поховала доньок і через кілька днів упокоїлася біля їхньої могили. Відтоді їхні імена стали не просто символами чеснот, а живим прикладом святості.

Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній, роздумуючи над цим днем, підкреслив: «Віра, Надія, Любов і Мудрість – це наші духовні опори. Віра відкриває серце для Бога, Надія дає силу не опускати рук, Любов спонукає до діл милосердя, а Мудрість поєднує їх у гармонію».

Ці чесноти особливо відлунюють у наш час. Український народ уже понад десять років проходить свій шлях страждань і випробувань. Ми живемо під звуки сирен, переживаємо втрати, та водночас вчимося будувати нове життя. Попри біль і темряву війни, ми свідчимо, що добро і правда не зникають.

Митрополит Епіфаній наголошує, що Церква не кличе до пасивності, а до відповідальності – за себе, ближніх і за рідну землю. Саме у вірі ми знаходимо сили, у надії – витривалість, у любові – здатність долати зло добром, у мудрості – розуміння сенсу боротьби.

Мучениці Віра, Надія, Любов та їхня мати Софія показали, що перемога починається в серці кожного. І сьогодні ця істина особливо важлива для України, яка виборює свою свободу та гідність.

ДЖЕРЕЛО