Стаття присвячена розгляду значення Євхаристії в православній вірі та її взаємозв’язку з поняттями життя вічного, любові до Бога та ближнього, та виконанням заповідей Христових. Віра в Єдиного Істинного Бога є основою нашої віри, а Євхаристія є святинею, яка з’єднує нас з Богом та допомагає нам виконувати його заповіді.

Віра в Єдиного Істинного Бога та відданість заповідям Христовим

ЄВХАРИСТІЯ

Кожен православний християнин вірує і сповідує істину в те, що наше тимчасове земне життя є підготовкою до життя вічного. Ми знаємо, що для наслідування цього життя нам необхідна віра в Єдиного Істинного Бога, як сказав Господь Іісус Христос: „Це є життя вічне, да пізнають Тебе, Істинного Бога, і посланого Тобою Іісуса Христа” (Ін. 17, 3). Ми знаємо, що життя вічне здобувається любов’ю до Бога, тому що це є перша і найбільша заповідь, і любов’ю до ближнього, яка є заповіддю „подібною першій” (Мк. 12, 29 – 31). Ми знаємо, що вічне спасіння досягається виконанням заповідей Христових (Мф. 19, 17). Знаємо ми і про те, що у відкриті двері Царства Небесного входять шляхом добрих справ, про що вчить нас святий апостол Павел: „Бог воздасть кожному по ділах його” (Рим. 2, 6).

Однак знаємо ми ще і про те, що в життя вічне веде нас і та божественна небесна їжа, котру ми споживаємо приймаючи „святі, страшні і животворящі Христові Тайни”. Господь Іісус Христос в євангелії від Іоанна сказав такі зрозумілі кожному віруючому серцю і одночасно такі страшні слова: „Якщо не вкушатимите Плоті Сина Людського і питимете Крові Його, то і не матимете в собі життя”.

Зараз період великого посту, самий благоприємний період щоб підготуватися та з благоговінням і з розумінням підійти до святої Христової Чаші.

Коли ми задумуємося про те, як спасти себе для блаженної вічності, ми ніколи не повинні забувати, що до цієї вічності нас готує не лише віра, не лише любов, не лише добрі наші справи, не лише виконання заповідей Христових, але і те, про що говорить нам в Своїх словах Спаситель: прийняття Його божественної Плоті і Його животворящої Крові.

Важко навіть уявити собі, які священні, які дивні плоди цього святого Таїнства.

Святе Причастя поєднує нас із нашим Спасителем. Приймаючи Тіло і Кров Христові, ми не лише своїм духом поєднуємося з Господом, але і тілом. Адже сказав Господь: „Хто їсть Мою Плоть і п’є ою Кров, той перебуває в Мені, і Я в ньому”. Ми стаємо всім своїм єством єдиними з Христом, якщо ми достойно приобщаємося святих Христових Таїн. Ми єднаємося з Ним, якщо своїми впертими, нерозкаяними гріхами самі не розриваємо цього єднання з Господом і самі себе не позбавляємо цього щастя. Істинний християнин, істинний причастник, до кінця своїх днів перебуває в цьому живому, найсолодшому для серця, спілкуванні зі своїм Спасителем. Це спілкування, яке у Таїнстві Євхаристії розпочавшись тут, на землі, вводить його в життя вічне і не закінчується ніколи.

Святе Таїнство Причастя поєднує також і нас всіх з вами, хто причащається від однієї Чаші, в одне Тіло Христове, в одну сім’ю Божих дітей. Ми стаємо поміж себе браттями і сестрами не лише тому, що маємо одних прабатьків, не лише тому, що ми народжені в Хрещенні одним і тим же Духом Святим, але і тому, що ми вкушаємо від однієї і тієї ж Чаші, одного і того ж Тіла і однієї і тієї ж животворящої Крові Христової. „Один хліб, і ми числЕнні одне тіло: тому що причащаємося від одного хліба” – Так говорить апостол Павло.

Святі Тайни Христові є для нас залогом життя вічного, залогом нашого безсмертя. Господь Спаситель сказав: „Хто їстиме Мою Плоть і питиме Мою Кров, матиме життя вічне, і Я воскрешу його в останній день”. Ввійшовши в тілесне єднання з Господом в Таїнстві Причастя, ми ніколи не помремо душею для вічного життя, оскільки в нас живе Господь, згідно Його божественного слова. І хоча наш тлінний прах повернеться в землю, але і прах не може зникнути в океані вічності: адже не тільки наша душа, але і наше тіло вступає в єднання з Господом. Господь воскресить наші тіла в останній день, щоб ці воскрешені тіла воз’єдналися з безсмертними душами і постали перед лицем Того, чиє божественне Тіло і Кров ми приймали в себе із святої Чаші спасіння.

Таїнство святого Причастя кріплює нашу віру. Господь Іісус Христос сам встановив це Таїнство на Тайній Вечері на передодні своїх спокутних страждань. Взявши хліб в Свої руки, Він благословив його, освятив, розламав і промовив слова: „Прийміть, їжте, це є Тіло Моє”, і додав: „це творіть в спомин про Мене”. І подаючи чашу і промовляючи слова: „Пийте від неї всі”, добавив також слова: „це творіть в спомин про Мене”. Господь повелів нам звершувати це найсвятіше Таїнство в постійне згадування Його земного життя, Його хресних страждань і Його хресної смерті. А що може більше укріпити в вірі, як не спомин про Його хресні спокутні страждання? Що може пробудити в серці ще більшу любов до Господа, як не пам’ять про те, наскільки безмежною є любов Небесного Отця, Котрий не пошкодував Сина Свого Єдинородного і віддав Його на страшні і тяжкі муки? Чим ми, православні християни, викуплені Кров’ю Христовою, можемо засвідчити свою відданість нашому Спасителю, як не пам’яттю про те. Адже це послугувало нашому спасінню! Як же нам свято не берегти в своєму серці пам’ять про хресну жертву, принесену Господом „нас ради людей і нашого ради спасіння”?

Святе Таїнство Причастя явилося свідченням, ознаменуванням Нового Завіту між Богом і людьми. Господь Спаситель сказав: „Пийте від неї всі, це є Кров Моя Нового Завіту”. Це Таїнство являється ознаменуванням того Нового Завіту Бога з людьми, який Господь уклав з нами своїм земним подвигом. Тепер Бог наш – Отець наш; ми більше не діти Його гніву, не раби Його, ми – Його улюблені діти; Він – наш найдорожчий і улюблений Батько. Це Новий Завіт люблячого Отця з любимими Ним дітьми, котрих Він веде до вічного спасіння. Для нас Він не лише відкрив двері Царства Небесного Своєю хресною жертвою, але і допомагає нам на кожному кроці земного життя, укріпляючи нас. Вкладаючи в нас добрі почуття і наміри, невидимо благословляючи кожен крок православного християнина на шляху до спасіння.

Святе Таїнство Причастя – це свідчення дійсного прощення наших гріхів Господом Спасителем. Він сказав: „Це є Кров Моя Нового Завіту, яка за вас і за багатьох прливається, у прощення гріхів”. Спаситель пролив Свою Кров на хресті для спокути наших гріхів і, проливши її, благоізволив залишити Свою Кров у святих божественних Тайнах, щоб „пили від неї всі”, хто бажає спасіння. І це Таїнсво являється приводом для того прощення, яке ми від імені Господа, чуємо із вуст священника, після сповіді своїх гріхів. Прийняття божественних Тіїн по сповіді, засвідчує це прощення наших гріхів, від яких омиває нашу душу Господь в ім’я тої Крові, котра пролилася на Голгофському хресті.

Святе Таїнство Причастя – це свідчення нашого примирення з Господом, свідчення нашого вічного щастя, це джерело нашого спілкуваня зі Спасителем, це джерело нашої християнської самосвідомості, джерело нашої любові. Причастя Тіла і Крові Христових – це та умова, без якої ми не можемо стати спадкоємцями вічного життя. Саме виходячи із усього того про що ми говоримо, кожен православний християнин, котрий шукає спасіння, направляє всі свої устремління до Чаші Христової, як до Чаші свого спасіння, до джерела, яке дає нам „воду живу”, джерела, випивши з якого ми стаємо нащадками життя вічного.