8 липня Православна Церква вшановує явлення Влахернсько-Казанської ікони Божої Матері. Андріївська церква — ставропігія Вселенського Патріархату — осмислює цей день крізь призму тисячолітнього зв’язку між Константинополем, Києвом і заступництвом Пречистої

8 липня 2026 року

Сьогодні Православна Церква України вшановує явлення Влахернсько-Казанської ікони Пресвятої Богородиці «Одигітрія» — «Та, що вказує шлях».

Андріївська церква — ставропігія Вселенського Патріархату Константинополя, пам’ятка всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — звертається до цього дня з особливим почуттям. Бо між цією іконою і нашою церквою існує зв’язок глибший за іконографію.

Влахерни: де народилося заступництво

Назва ікони — Влахернська — походить від передмістя Константинополя, де в V столітті імператриця Пульхерія звела величний храм на честь Пресвятої Богородиці. Саме тут, у Влахернському храмі, зберігалася найшанованіша реліквія православного світу — риза Богородиці, привезена з Єрусалиму. Саме тут, за переданням, євангеліст Лука написав перший образ Пречистої.

І саме тут, у 626 році, стався один із найвизначніших моментів в історії православного світу.

Константинополь оточили вороги — авари і перси. Місто стояло перед загибеллю. І тоді Патріарх Сергій узяв Влахернську ікону Богородиці і обійшов з нею міські мури. Вороги відступили. Місто було врятоване.

На пам’ять про цю перемогу Церква встановила щорічне свято Похвали Пресвятої Богородиці — Акафістну суботу. Спочатку воно відбувалося лише у Влахернському храмі. Згодом стало загальним для всієї Православної Церкви. До сьогодні.

«Одигітрія» — не просто назва

Грецьке слово «Одигітрія» означає «Та, що вказує шлях» або «Провідниця». Це не лише іконографічний тип. Це богословське твердження.

На іконі Богородиця не дивиться на Себе і не звертає погляд на власну велич. Вона простягає руку до Свого Сина — Господа Ісуса Христа. Весь зміст образу — у цьому жесті: Мати веде до Сина. Провідниця веде до Шляху.

«Я є шлях, істина і життя» — сказав Христос (Ін. 14:6).

Богородиця «Одигітрія» вказує саме туди.

1579 рік: діти знаходять те, що сховав вогонь

Влахернсько-Казанський список ікони «Одигітрія» явився у 1579 році в Казані після великої пожежі, яка знищила значну частину міста. Господь відкрив образ через дитячу довіру і щиру віру — дівчинці Матроні, якій Богородиця тричі являлася уві сні, вказуючи місце де захована ікона. Коли почали копати — знайшли образ, що вцілів серед попелища.

Пожежа знищила — і відкрила. Руйнування стало початком явлення.

Церква бачить у цьому промисел: Богородиця приходить саме тоді, коли людина стоїть серед руїн. Не до переможців. До тих, хто втратив.

Андріївська церква: де два шляхи перетинаються

Андріївська церква стоїть на тому пагорбі, де апостол Андрій Первозванний — «перший покликаний» із апостолів, брат Петра — водрузив хрест і сказав: «Тут возсіяє благодать Божа». Він вказав на цей пагорб. Він вказав на майбутнє.

Це і є жест Одигітрії — жест вказування. Не на себе. На щось більше.

Андріївська церква сьогодні є ставропігійною церквою Вселенського Патріархату Константинополя. Того самого Константинополя, чий Влахернський храм зберігав ікону що врятувала місто від облоги. Того самого Константинополя, першопрестольна кафедра якого дала Томос Православній Церкві України.

Константинополь — Влахернська ікона — Андрій Первозванний — Андріївська церква. Це не збіг. Це духовна лінія яка веде від V століття до сьогодні.

Сьогодні: коли знову потрібна Провідниця

Сьогодні Україна проходить через вогонь. Руйнуються міста. Гинуть люди. Багато родин живуть у тривозі й очікуванні звісток із фронту.

Але саме таким людям — тим, хто стоїть серед попелища — являлася Богородиця в 1579 році. Саме таке місто — оточене ворогами, без надії — вона захистила в 626 році.

«Та, що вказує шлях» не залишає тих, хто шукає Її заступництва.

Нехай Пресвята Богородиця «Одигітрія» буде Провідницею для тих, хто захищає Україну зі зброєю в руках. Нехай укріпить тих, хто лікує, рятує, волонтерить і служить ближнім. Нехай утішить матерів, дружин і дітей, що оплакують найдорожчих. Нехай збереже нашу землю від нових руйнувань і випросить у Свого Сина справедливий мир.

Пресвята Богородице, Одигітріє, моли Бога за Україну! 🇺🇦

Молитва до Пресвятої Богородиці:

О, Пресвята і Преблагословенна Мати Господа і Спаса нашого Ісуса Христа, Пречиста Приснодіво Богородице Маріє! Припадаємо і поклоняємося Тобі перед святою і чудотворною іконою Твоєю, яку з давніх часів благозволила Ти прославити безліччю чудес і зцілень.

Смиренно благаємо Тебе, благу і милосердну Заступницю нашу: молитвами угодників Твоїх, преподобних Антонія і Феодосія Печерських, почуй голос моління нас, грішних, не зневаж зітхань від душі, подивись на скорботи і біди, що нас охопили, і як воістину любляча Мати поспіши на поміч нам, безпомічним, сумним, що впали у многі і тяжкі гріхи і завжди прогнівляємо Господа і Сотворителя нашого. Його ж ублагай, Заступнице наша, щоб Він не згубив нас з беззаконнями нашими, але щоб Він показав нам чоловіколюбну Свою милість.

Виблагай, Владичице, у Його благості всім православним християнам здоров’я і душевне спасіння, благочестиве і мирне життя, землі родючість, добре поліття, своєчасні дощі і благословення звище на всі добрі діла і починання; хворих зціли, скорботних утіш, бідуючим допоможи; сприяй усім нам носити ярмо Христове в терпінні і смиренні, і сподоби нас побожно закінчити земне житіє, християнську ж і неосоромлену кончину одержати і Небесне Царство успадкувати.

О Царице Всехвальна, Мати Божа всеблага! Простягни богоносні руки Твої до улюбленого Сина Твого і Бога нашого, ублагай Його спасти і визволити від загибелі вічної усіх ченців обителі Твоєї Печерської.

Як у давнину на горі Печерській Ти явила милість, Владичице, так і нині покажи, Богородице, щедроти Твої над Твоєю обителлю і над нами, недостойними дітьми Твоїми; щоб і тут, у земному житті нашому, і після кончини життя нашого ми прославляли безначального Отця, Єдинородного Його Сина, і Єдиносущного і Святого Його Духа, і Твоє милостиве заступництво навіки-віків. Амінь.