«Книгу не замінить телефон»: Требник ПЦУ 2026 і тисячолітня традиція яку береже Андріївська церква
Андріївська церква — ставропігія Вселенського Патріархату Константинополя і пам’ятка ЮНЕСКО — про те чому друкована богослужбова книга є не артефактом минулого а живим серцем Церкви
9 липня 2026 року
Православна Церква України завершила видання повного Требника. Третя і четверта частини виходять до Дня Хрещення Руси-України. З 14 липня — доступні для замовлення.
Андріївська церква — ставропігія Вселенського Патріархату Константинополя — осмислює цю подію не лише як новину. А як богословський факт.
Чому книгу не замінить телефон
Сьогодні священик має в кишені смартфон. Там є все. Будь-який текст. Будь-яка молитва. За секунду.
Але він бере в руки Требник. Друкований. Важкий. Зі стрічкою-закладкою.
Чому?
Не через відсталість. І не через звичку.
Тому що книга — це інше. Коли священик тримає Требник — він тримає не файл. Він тримає традицію. Він тримає молитву всіх тих хто тримав цю книгу до нього. Сотні років. Тисячі рук. Одна неперервна лінія від Церкви Константинополя до парафії в українському селі.
Це і є духовна спадкоємність. Її не можна оцифрувати.
Константинополь — Київ — Андріївська церква
Традиція богослужбової книги прийшла до нас із Константинополя. Саме там формувався візантійський богослужбовий устав. Саме Константинополь — перший престол православного світу — передав Київській Церкві традицію Требника.
Андріївська церква стоїть на пагорбі де апостол Андрій Первозванний провістив майбутнє Києва. Вона є ставропігійною церквою Вселенського Патріархату. Того самого Константинополя який дав нам цю богослужбову традицію. І того самого який у 2019 році дав ПЦУ Томос.
Новий Требник ПЦУ — це продовження тієї самої лінії. Від Константинополя. Через Київ. До кожного українського священика сьогодні.
Що несе новий Требник
Третя і четверта частини Требника ПЦУ 2026 містять повний корпус богослужбових чинів. Таїнство Єлеосвячення. Чин заснування храму. Освячення богослужбових сосудів і облачень.
І те що робить цей Требник унікальним для нашого часу. «Молитва за воїнів які йдуть на війну». «Чин благословення українського війська і держави». «Молебень за народ у час нашестя чужинців». «Служба за тих хто у в’язниці і в полоні».
Церква яка здобула автокефалію з рук Константинополя — видає свою книгу. Для свого народу. Для свого часу.
Детально — на patriarchia.org.ua
Повну публікацію про Требник ПЦУ 2026 читайте на офіційному сайті Православної Церкви України. Там — повний перелік чинів і фотографії книги.
Замовити з 14 липня на сторінці Синодального видавничо-просвітницького управління ПЦУ.
