Єпископат ПЦУ помолився за спокій душі Митрополита Мефодія (Кудрякова) у 5-ті роковини упокоєння
Пом’яни́, Го́споди, усо́пшаго раба́
Твоє́го, отца́ на́шего
Митрополи́та Мефо́дія
і всіх в наде́жді Воскресе́нія, і жи́зні вíчния,
і Твоє́го приобще́нія усо́пших
правосла́вних оте́ц
і бра́тій на́ших,
Человіколю́бче Го́споди.
24 лютого 2015 року Божого – став днем кінця земного життя Блаженнішого МЕФОДІЯ, Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви (2000–2015).
[ngg src=”galleries” ids=”1″ display=”basic_thumbnail” thumbnail_crop=”0″ number_of_columns=”3″]Встановлення співпричастя з Матір‘ю-Церквою було мрією та програмовою метою Блаженнішого Митрополита Мефодія. Владика мріяв про Церкву, яка одночасно була б помісною, тобто повністю незалежною від Москви, та канонічною, тобто такою, що перебуватиме в євхаристичному спілкуванні з Константинополем та іншими Помісними Православними Церквами. Видання Томосу про автокефалію Православної Церкви України та визнання її з боку Церкви Еллади та Олександрійського Патріархату засвідчило, що Українська Автокефальна Церква є невід’ємною частиною Вселенського православ’я та прямує до встановлення спілкування з Повнотою Православної Церкви. І, з історичної точки зору, в цьому новому напрямі незалежного Українського Православ’я є вагомий внесок Митрополита Мефодія.
[ngg src=”galleries” ids=”2″ display=”basic_thumbnail” thumbnail_crop=”0″ number_of_columns=”3″]Блаженніший мав якийсь особливий, дуже пронизливий погляд. Був різнобічною та дуже освіченою людиною. Цінував українську культуру, багато читав, працював і вимагав від оточення відданої праці. Природжений адміністратор, дипломат, вчитель і приклад для наслідування, непохитний авторитет. Він був дійсно щирою людиною, здатною до беззавітного служіння, виключно відданий правді. Непередбачуваний, Владика Мефодій умів любити безкорисливо свою Україну і свій рідний народ.
https://www.facebook.com/oleksandr.drabinko/videos/3170386869652874/