Свято Трійці зібрало українців за кордоном у Варшаві на спільну літургію, яку очолив митрополит Іларіон.

Духовна підтримка в час війни: митрополит Іларіон провів літургію для українців у Польщі

8 червня 2025 року, у велике християнське свято П’ятидесятниці, українська громада у Варшаві стала живим свідченням духовної єдності, незважаючи на війну, біль розлуки та географічну відстань від рідного дому. У храмі, що став тимчасовою духовною пристанню для тисяч українців, відбулася Божественна літургія, яку очолив митрополит Рівненський і Острозький Іларіон, голова Капеланської місії Православної Церкви України.

Архіпастир прибув до Варшави з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, щоб розділити святкову радість із тими, хто змушений був покинути Україну через війну, та піднести молитву за перемогу, мир і національну єдність.

Літургія зібрала вірян різного віку і життєвих обставин: від матерів із дітьми до старших людей, які втекли з-під окупації. Особливими були обличчя молоді — тієї, що шукає відповідей, сили й надії на чужині. Всі стали однією церковною родиною — в єдиній вірі та молитві.

Разом із владикою Іларіоном молилися протоієреї Сергій Сіренко, Василь Рудніцький, Федір Шевчук та протодиякон Василь Стефанишин. У центрі спільної молитви — Україна: її захисники, поранені, полонені, родини загиблих, мир для народу та вдячність Польщі за підтримку.

У проповіді митрополит нагадав, що П’ятидесятниця — це не лише згадка історичної події, а щоденна дійсність живої присутності Бога. «Святий Дух зійшов, щоб утішити, надихнути, об’єднати. І Він сходить знову, аби дати силу жити, молитися, любити», — сказав владика. Він наголосив, що кожен храм, де лунає молитва за Україну, — це духовна частинка Батьківщини.

Наприкінці богослужіння митрополит Іларіон подякував священнослужителям, зокрема протоієрею Сергію Сіренку за багаторічне душпастирське служіння українській громаді у Польщі, та польським духовним братам, особливо ксьондзу Адаму, за відкритість і любов.

Завершилося свято братнім спілкуванням. Владика благословив кожного присутнього — від найменших дітей до найстарших парафіян. Для всіх знайшов слово підтримки, надії, щирої молитви.

Цей день став ще одним підтвердженням: допоки ми єдині у вірі та молитві — ми нездоланні. Церква не знає кордонів, як і сила любові до Батьківщини.

ДЖЕРЕЛО