До Світлого дня Пасхи музей “Андріївська церква” Національного заповідника “Софія Київська” разом із Київською єпархією Української Автокефальної Православної Церкви з благословіння Предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви, Митрополита Київського та всієї України, Блаженнішого МЕФОДІЯ, представили інсталяцію Оксани Мась “Сфера добра і духовного Відродження”. Інсталяція, що cкладена сотнями традиційних Великодніх писанок, цілком органічно виглядає на сходах Адріївської церви з її бароковою архітектурою, символізуючи звязок між народною традицією, європейською архітектурою Нового Часу та сучасним мистецтвом.

Оксана Мась народилася в 1969 році в місті Іллічівськ (Одеська область), Україна. Закінчила Іллічівську школу мистецтв у 1986 році, а в 1992 році – Одеське художнє училище ім. Грекова. У 2003 році отримала ступінь бакалавра філософії в Одеському державному університеті ім. Мечникова. Оксана живе і працює в Одесі.

Нижче наводимо текст  Етторе Гуалтьеро Роббіані, написаний для Українського павільнону 54-ї Венеційської бієнале 2011 року.

Занурена під нашаруваннями повчань про те, хто ми є і ким повинні були б бути, знаходиться справжня сутність, людина, яка прийшла в цей світ, сповнений можливостей, для радісного їх розкриття та прояви.

Томас Мор

Породжуваний філософський, метафізичний діалог між зовнішнім виглядом і внутрішньою сутністю – найбільш динамічний і вражаючий ефект творчості Оксани Мась. “Сфери добра і духовного Відродження” художниці, яка володіє різноманітними художніми засобами і матеріалами, – монументальний цілісний твір, як за формою, так і змістом. Творчий стиль художниці формувався атмосферою її дитинства, корінням і життям, проведеним на Сході, заняттями філософією і багатогранною мистецькою діяльністю в Україні, країні багатющої культури і традицій. Плавильний котел, в якому сплелися, збагачуючи і доповнюючи один одного, численні народності, Україна, колиска і благодатний грунт, що виростила багатьох славнозвісних майстрів і новаторів у всіх галузях культури. Саме звідси походять видатні класики літератури, такі, як Микола Гоголь, Михайло Булгаков і Антон Чехов, майстри класичної музики, – Сергій Прокоф’єв і Петро Чайковський, неабиякі музиканти – Леонард Бернстайн і Джордж Гершвін, що з’єднали в своїй творчості елементи клезмерської та української народної музики з сучасною музикою. Вцю плеяду входять і багато інших, від чудового піаніста Володимира Горовиця і геніального віолончеліста Ієгуді Менухіна, до унікального генія балету, Вацлава Ніжинського. Їх творчість втілює надзвичайний культурний дух України. Результуюча творча сила, неодноразово, протягом багатьох століть, генерувала революційні інновації, порівнянны з вічним потоком творчої енергії. І саме ця художня міць, об’єднана з глибоким метафізичним сприйняттям, притаманна українській душі, що надихала покоління художників, таких, як Казимир Малевич, Володимир Татлін та Олександр Архипенко, проявляється зараз у творчості Оксани Мась.

Творчість Мась належить до нерозривного ланцюга традиції художньої майстерності та творчого новаторства. У створеному нею циклі “Сфери добра і духовного Відродження” символічні елементи українського народного мистецтва наповнюються філософським, метафізичним і, в кінцевому рахунку, духовним змістом. В цьому унікальному проекті художниця об’єднала універсальні елементи, зібрала їх в єдине ціле, що утворює цілісний твір, яким відхилено всі культурні кордони, і об’єднує їх у вселенському заклику: так торжествують принципи добра і духовного відродження. У діалогах “Республіка” Платон описує сонце, порівнюючи його з дитиною, або нащадком Форми Добра. Подібно сонцю, яке робить видимими всі предмети, і завдяки якому зароджується все живе на землі, Добро наділяє сенсом всі інші універсалії, і сутністю всі інші Форми. Згідно філософії Платона, все суще черпає свою корисність і цінність, такі, як справедливість, правда, рівність і краса, з Добра.

У повній гармонії із філософською традицією, сфера й представляється Оксані Мась найбільш досконалою геометричною формою, символом сонця, нашої планети, первинного яйця, з якого зародилося життя, всіх основних форм і самого природного устрою. Саме тому її монументальні сфери зібрані з тисяч розписаних вручну дерев’яних яєць. Яйце – універсальний, спільний символ, що має величезну духовну смислову значимість, шанується в багатьох країнах з незапам’ятних часів, як символ родючості і вічно відроджуваного життя. Яйце, як символ, присутнє і продовжує бути присутнім в традиціях всіх народів, у всіх куточках Землі, в усі віки. У космогонічних теоріях творіння, що дійшли до нас у численних міфах і легендах, також присутній мотив яйця. Воно сприймається як символ надії, воскресіння і духовності. Аристофан вихваляє його наступними словами: “Ніч, від вітру зачавши, первородок – яйце принесла. Але минали роки, і ось з яйця з’явився Ерот хтивий”.

Оксана Мась, у власній оригінальній манері, створює симбіоз чіткої форми, врівноваженої естетики і наповненого змістом сенсу, в якому кожне з яєць є компонентом більшого, глобального образу і сенсу. Вона сприймає кожне яйце, саме по собі, як потужний символ енергії і духовності. Коли вони зібрані разом на величезній сфері, міць і значимість твору в цілому зростають експоненціально. Використовувані Оксаною Мась зовнішні форми служать ненав’язливим способом передачі трансцендентального досвіду реальності. М’які, але, при цьому, і дивно чіткі контури сфери виділяють навколишній простір, долаючи існуюче архітектурну недомовленість, завдяки чому виникає напружений зв’язок глядача із твором, подібний медитативному зануренню.

Умиротворені, гармонійні композиції змушують зупинитися і зачекати, в очікуванні погляду в глибини, одкровення потаємного, внутрішнього змісту. Радісні переливи квітів на кожному з елементів множать і посилюють вплив один одного. Барвисті простори, створювані таким чином, символізують потоки енергії, містична сила якої передається глядачеві, якому слід відволіктися від світу зовнішньої форми, щоб повністю зануритися у вир кольорів та їх активної енергії. Глибинний, внутрішній зміст фарб стирає час, простір і поверхню, і сфери наповнюються внутрішнім сяйвом, оголюючи свою чуттєву міць. З’являється образ нескінченності, бачення внутрішнього щастя і трансцендентного світла. Оксана Мась захоплює нас у позачасовий світ краси і духовності, нагадування про невід’ємну або трансцендентальну природу світу. Вона веде нас до граничної, або нематеріальної реальності; до наших внутрішніх шляхів, дає можливість відкрити для себе свою внутрішню сутність.

За словами Вільяма Блейка: «Якби двері сприйняття були відкриті, Все стало б таким, як воно є, – нескінченним».