Блаженнійший Митрополит Епіфаній під час першосвятительського візиту до Овруча благословив житло для переселенців, звершив молитву за загиблих воїнів та привітав місто з ювілеєм.

Предстоятель наголосив, що справжня любов до ближнього проявляється у конкретній допомозі людям

17 травня 2026 року Овруч став місцем особливого духовного єднання, де молитва за Україну поєдналася з конкретними справами милосердя, пам’яттю про полеглих воїнів та вдячністю Богові за багатовікову історію української землі. З першосвятительським візитом до Житомирсько-Овруцької єпархії прибув Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній.

Після звершення Божественної літургії та освячення кафедрального храму на честь священномученика Макарія Канівського Предстоятель Православної Церкви України звершив ще одну важливу місію — чин благословення соціального будинку, реконструйованого для вимушених переселенців, які втратили свої домівки через російську військову агресію.

Ця подія стала не лише символом підтримки постраждалих від війни українців, але й живим свідченням того, що Церква покликана бути поруч із людьми у найважчі моменти їхнього життя. Сьогодні тисячі українських родин змушені шукати прихисток далеко від рідних домівок, переживаючи біль втрат, невизначеність і страх за майбутнє. Саме тому благословення нового соціального житла в Овручі набуло особливого духовного змісту.

Звертаючись до присутніх після молитви, Блаженнійший Митрополит Епіфаній наголосив, що любов до ближнього не повинна залишатися лише словами чи побажаннями, а має виявлятися у конкретних добрих справах, допомозі нужденним і підтримці тих, хто переживає біду.

У час війни такі слова звучать особливо глибоко. Адже саме жертовна любов, взаємна підтримка та готовність допомагати один одному допомагають українцям вистояти перед обличчям випробувань. І коли Церква благословляє дім для людей, які втратили власний дім, це стає свідченням того, що милосердя здатне перемагати відчай.

Після цього Його Блаженство разом з архієреями та духовенством звершив заупокійну молитву біля меморіалу українським воїнам та поклав квіти на знак вдячності й пошани до тих, хто віддав життя за свободу України.

Молитва за полеглих захисників стала ще одним нагадуванням про високу ціну, яку сьогодні платить український народ за право жити у власній незалежній державі. У скорботній тиші біля меморіалу особливо гостро відчувалася єдність поколінь, пам’ять про жертовність воїнів і спільна віра у перемогу правди над злом.

Того ж дня Митрополит Епіфаній взяв участь у святкових заходах з нагоди 1080-річчя Овруча — одного з найдавніших міст української землі, яке зберігає пам’ять про княжу добу, християнську традицію та багатовікову історію Полісся.

Предстоятель привітав жителів міста зі святом, подякував усім, хто працює задля розвитку Української держави, зміцнення духовності та утвердження Православної Церкви України, а також закликав на всіх Боже благословення.

Сьогодні Овруч став прикладом того, як у час війни українські міста продовжують жити, молитися, підтримувати тих, хто постраждав, і берегти свою історичну пам’ять. Бо сила України народжується не лише на фронті, але й у здатності залишатися людяними, співчутливими та єдиними.

І поки в українських містах будують домівки для переселенців, моляться за воїнів і дякують Богові за прожиті століття історії — Україна живе, бореться і перемагає.

Джерело: Українська Православна Церква/Православна Церква України