Стаття розповідає про життєвий шлях святителя Луки Кримського, який поєднав у собі майстерність у хірургії та відданість церковній службі. Вона розкриває його благородну й милосердну природу, яка проявлялася у прощанні ворогів і недоброзичливців. Також згадується зустріч молодого студента Віктора Сабодана зі святителем, яка залишила незабутнє враження про його мудрість та терпіння.

Згадка про великого хірурга, доктора богослов’я та архієпископа, який прощав своїх ворогів

11 червня 1961 року упокоївся святитель Лука (Войно-Ясенецький), архієпископ Кримський – доктор богослов’я та знаменитий хірург, доктор медичних наук, професор.
У роки навчання в Одеській духовній семінарії майбутньому Митрополиту Володимиру, а тоді студенту Віктору Сабодану, пощастило чути мудре слово святителя Луки Кримського, з яким він зустрічався тричі. Святитель розповідав про атеїстичних гоніння на священнослужителів, відомих йому з власного життєвого досвіду, про перебування духовенства в концентраційних таборах. Молодого хлопця дивувало, що великий хірург, вчений і архіпастир, незважаючи на страждання, що випали на його долю, ніколи ні на кого не скаржився, нікого не звинувачував, не пам’ятав зла, але від щирого серця прощав своїх ворогів і недоброзичливців.
“Ми, студенти, – казав Блаженніший Митрополит Володимир, – слухали про його страждання та гоніння, навіть коли він був дуже відомою людиною. Святитель ніколи не промовив ні слова докору, ні засудження на адресу своїх гонителів. Це благородна риса блаженної людини”.

Джерело: Фонд пам’яті митрополита Володимира