Святий блаженний мученик Христовий Климент жив у II ст. ум. Анкира у Галатії. Його батько y був язичником, а мати, на ім’я Євфросинія, християнкою. Перед смертю вона провістила синові, що йому доведеться перетерпіти тривалі й жорстокі страждання за Господа. Климента всиновила жінка святого життя, звана Софією, під наглядом якої він зростав у чеснотах.

Ще дитиною він ділився усім, що було в домі, з нужденними товаришами, яких навчав основ християнської віри. З дванадцяти років він постився і молився, як монах. Невдовзі його висвятили на диякона, потім на священика, а вже у двадцять років обрали єпископом рідного міста.

Юний вік не заважав Климентові керувати своєю паствою з розумом і мудрістю старця, при цьому він завжди особливо турбувався про вбогих дітей та сиріт, багатьох з яких він привів до святого хрещення.

Дізнавшись про добрі справи молодого ієрарха, царський намісник Анкири заарештував його, піддав допитам і шмаганню. Св. Климент безстрашно пере ніс покарання, кажучи: «Що більше ти мучиш мою плоть, то більше це корисно для моєї душі». Тоді йому розбили камінням щелепи, але святий лише більше радів, що може вподібнитися до Христа своїми стражданнями.

Правитель, безсилий протистояти витривалості мученика, відправив його до Рима, на суд імператора Діоклетіана. Коли св. Климент став перед жахливим тираном, той звелів розкласти перед ним з одного боку коштовності, а з іншого – знаряддя тортур. Та, всупереч його очікуванням, святий відповів: «Усе це коштовне начиння, що ти мені показуєш, нагадує мені, наскільки більш славними є вічні блага Раю, а ці знаряддя мук змушують боятися вічного покарання, уготованого в пеклі тим, хто зрікається Господа».

ЧИТАТИ ДАЛІ