Повна історія реставрації Андріївської Церкви (ФОТО)
Андріївську церкву в Києві іноді називають спільним творінням архітектора італійського походження Франческо Бартоломео Растреллі, людських рук і природи. У порівнянні з іншими пам’ятниками, побудованими за проектом архітектора, храм зберіг не тільки автентичні архітектурні форми і найбільший відсоток оздоблення екстер’єру, а й внутрішнє оздоблення в усій повноті.
З огляду на цінність унікальної пам’ятки, будівля Андріївської церкви була занесена світовою спільнотою в каталог “1000 чудес світу” і Списку Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО. Однак храм, э пам’ятником історії, архітектури, живопису та декоративного мистецтва XVIII століття світового значення, займає вкрай складну локацію – будівля стоїть на пагорбі, який розмивається ґрунтовими водами.
У 2007 році стан Андріївської церкви було визнано аварійним. Будівля буквально розкололася навпіл через рухів ґрунту пагорба, а автентичні деталі інтер’єру потребували догляду. Тоді ж негайно було прийнято рішення про проведення протиаварійних та реставраційних робіт.
Заходи щодо зміцнення пагорба почали в 2009 році: в зоні паркової алеї було облаштовано 85 буронабивних паль і дренажна система, а в папертній зоні – 142 палі і підпірні залізобетонні стіни.
У період 2010-2012 років була проведена гідроізоляція паперті і стилобатної частини церкви, майданчик і стіни стилобату були посилені металевим поясом і обнесені огорожею, оновлені мережі водовідведення, каналізації та теплопостачання, зроблено зовнішнє декоративне освітлення та озеленення пагорба.
З травня 2012 року ремонтні роботи були припинені через проведення “Євро-2012”, а церква відновила свою роботу в якості музею. Продовжити реставрацію змогли тільки в листопаді 2015 року. За період 2015-2016 років був виконаний комплекс робіт на фасадах, посилений конструктив і утеплений дах, оновлено архітектурно-декоративне освітлення, прокладено трасу електроживлення і відновлені роботи з озеленення пагорба. У 2016 році державою було виділено 4 млн гривень на проведення цих робіт. За словами Вадима Кириленко, першого заступника генерального директора Національного заповідника “Софія Київська”, грошової допомоги від меценатів не було, так як проект цілком фінансується з держбюджету.
“Однією з головних конструктивних проблем Андріївській церкві були чавунні сходи. Сходинки, покладені на бетонну основу, постійно прогнивали через застій і замерзання води під ними. Зараз же вони лежать не на традиційному розчині, а на опорах, під якими є простір”, – розповів головний інженер Ігор Устименко.
До реставрації сходів приступили в жовтні 2015 року, зараз ведуться фінальні роботи по монтажу радіусної частини, яка виходить за ворота Андріївської церкви.
Якщо сходи створювали проблему з естетичної точки зору, то рух ґрунту незахищеного пагорба становив загрозу для збереження всієї будівлі церкви. Для закріплення ґрунту, який почав вимиватися і сповзати, працівники встановили близько 50 додаткових шестиметрових паль, вирівняли геометрію схилу, заклали дренажні георешітки, підсипали суглинку і чорнозему і поклали дерен. “З технологічної точки зору, на сьогоднішній день зроблено все можливе для виключення деформацій схилу в подальшому”, – говорить Ігор Устименко. Роботи з укріплення пагорба стали найдорожчими за весь період реставрації – наприклад, тільки в 2010 році на фіксацію грунтів було виділено 10 млн гривень.
Одним з найбільш творчих і цікавих моментів в процесі реставрації головний інженер називає роботи по відновленню ліпнини на чотирьох вежах. Деякі частини зруйнованої на 60% ліпнини відтворювали, знімаючи з кожної вежі фрагменти, щоб зібрати їх воєдино на стенді, створити макет і відлити заново цей елемент декору.
Зараз фасади практично готові, в даний момент ведуться фінальні роботи з оздоблення стіни, що виходить на Андріївський узвіз. “Андріївська церква є музеєм, тому періодично виникає потреба в реставрації того чи іншого об’єкта всередині неї. Щороку комісія ретельно обстежує як зберігаються тут музейні предмети”, – розповідає старший науковий співробітник Ліна Янченко.
Профілактичної реставрації потребувала проповідницька кафедра, надпрестольна сінь ротонда в вівтарі і образ Апостола Андрія Первозванного, який в даний момент закритий будівельними лісами на зводі церкви.
Головна прикраса церкви – іконостас з 39 оригінальними іконами XVIII століття. Він буде укріплений, почищений і оброблений спеціальними речовинами. “У 1992 році проводилося відновлення всього живопису в храмі, тому зараз група реставраторів перевірить стан кожної олійної картини і проведе реставраційні роботи, якщо це необхідно”, – розповідає головний реставратор Анатолій Остапчук. Зараз же всі зусилля команди Анатолія Остапчука кинуті на реставрацію найбільшої монументальної композиції в Андріївській церкві – картини середини XIX століття українського художника Платона Бориспольця “Проповідь Апостола Андрія”. Судячи з усього, на протязі 150 років з моменту свого створення робота не знімалася з місця, що спричинило за собою накопичення великої кількості пилу, через що нижня частина полотна практично повністю занепала, відірвалася від цвяхів і не трималася на підрамнику.
“Основна проблема цієї картини – її розміри (висота становить 4,5 м, ширина – 3,5 м, а вага разом з рамою – близько 170 кг), через що полотно складно перевертати і кантувати. Нам довелося відновлювати його у вертикальному положенні “, – нарікає Анатолій Остапчук. Під час проведених раніше профілактичних реставрацій основним завданням була чистка картини від кіптяви свічок, яка змішується з пилом і щільним шаром осідає на полотнах.
“Ми промили на картині” віконце “від кіптяви, щоб було видно різницю. Завдяки тому, що раніше теж залишали такі” віконця “, зараз є можливість простежити ступінь забруднення”, – говорить головний реставратор і вказує на прямокутники різного терміну давності.
За 2017 рік планується провести штукатурно-малярні роботи всередині церкви, заміну внутрішніх інженерних мереж (електропостачання, освітлення, опалення, охоронної та пожежної сигналізацій), реставрацію живопису, архітектурно-декоративних елементів (ліпнини), іконостасу, розчищення і часткове відновлення позолоти.
Конкретних термінів закінчення реставраційних і ремонтних робіт співробітники озвучувати поки не хочуть, посилаючись на нестабільну поставку необхідних матеріалів і відстрочку державного фінансування – обіцяних на 2017 рік 8 млн гривень все ще не надійшло. Повідомляє ubr.ua.