Я все думаю, чому митрополит у Києві не оголосить про свій вихід зі складу Синоду Московського патріархату. Брехати ж для них так звично — шум вляжеться, а потім тихенько відновиться. Але, виявляється, справа складніша, аніж я думав.

Адже у новому Статуті вони проголосили (Розділ 1., п.1) свою вірність Грамоті Московського патріарха від 27.10.1990 року, яку вони, як вчора на прес-конференції з’ясувалося, вважають своєю «метрикою» (свідоцтвом про народження).

А от ця Грамота видана на основі рішень Архиєрейського Собору Російської ПЦ від 25-26 жовтня 1990 року. І в Грамоті написано, що УПЦ «керується у своєму житті та діяльності» Визначенням цього Собору «Про Українську ПЦ».

Пункт 8 цього визначення ЗОБОВ’ЯЗУЄ «митрополита Київського і всієї України, як Предстоятеля УПЦ» бути «постійним членом Священного Синоду Російської Православної Церкви».

Така от «розтяжечка»: вийдеш із Синоду — порушиш Грамоту. А Грамота ж — їхнє всьо, як виявилося. Де тоді нове свідоцтво про народження шукати?

От і думу думають у Києво-Печерській Лаврі (та Феофанії), що брехати. А тут ще рішення Конституційного Суду так невчасно…

Коментарі: