Сьогодні, 4 листопада, Церква Христова згадує всіх від віку почивших, які закінчивши це земне життя переставились у потойбічне, вічне та блаженне життя.

Ми православні християни молимося за померлих від самого заснування Церкви Христової. На чому ґрунтується твердження Церкви про необхідність молитви за померлих? На двох підставах: по-перше, на вірі у безсмертя душі у загробне життя, в якому душі блаженствують або страждають; по – друге, на вічній любові, тобто на любові живих до померлих.

Молитва за померлих – це найкращий вираз християнської любові до дорогих нашому серцю ближніх людей які відійшли у вічність. Ми віруємо словам Господа нашого Ісуса Христа, який навчає нас, що «Бог не є Богом мертвих, а живих»(Мф.22. 32.), а тому молимось перед Ним не за мертвих, – що вже ніби не існують, а за живих, що перейшли у вічне життя.

Чого ми повинні просити у Бога, коли молимось за померлих? Одного – прощення їхніх гріхів і дарування їм Царства Небесного, де немає ніяких страждань, ні журби, а лише нескінчене блаженне життя. Блаженний Августин говорив: «пишні похорони, дорогі надгробки не дають жодної користі, але в тому, що молитва Церкви, відправа літургії, милостині приносять користь померлим, – не треба сумніватися». Особливо благотворна для померлих молитва, з’єднана з літургією, коли відправляється принесення безкровної Жертви, виймаються часточки з просфори, а потім, по завершенню літургії, опускаються у чашу зі словами: «відмий гріхи тих, кого поминали, чесною твоєю кров’ю». У приватній молитві християнинові рекомендується поминати померлих під час читання Псалтирі. Велику користь для померлих приносять панахиди.

Свята Церква, молячись постійно за всіх раніше спочилих отців і братів наших, здійснює також ними молитовне поминання, в дні пам’яті їх, а особливо важливі дні після упокоєння їх: третій, дев’ятий і сороковий.

На третій день перш за все тому, що померлий був охрещений в ім’я Отця і Сина, і Святого Духа, Бога, Єдиного в Тройці, і беріг непорочною віру, прийняту під час святого хрещення.

На дев’ятий день Свята Церква здійснює молитви та безкровну жертву за померлого, щоб душа його удостоїлась бути причисленою до лику святих молитвами і заступництвом дев’яти ангельських чинів.

Свята Церква постановила творити поминання померлих протягом сорока днів і особливо в сороковий день. Як Христос переміг диявола, пробувши сорок днів у пості та молитві, так само і свята Церква, приносячи протягом сорока днів молитви, милостині та Безкровні Жертви за померлого, випрошує йому перемогти ворога диявола, і одержати в насліддя Царство Небесне.

На сороковий день вона знову підноситься на поклоніння Господу Богу, і тепер вже Суддя визначає належне їй по ділах її місце перебування». Великий цей день для померлого, бо вирішується доля його до Страшного Суду Божого, а тому справедливо заповідає Свята Церква старанну молитву за померлого в цей день.

Крім цього ще дуже корисно причащатися у дні, коли ми особливо поминаємо померлих. Тому що під час причастя ми лікуємо себе від гріхів, а тим самим духовно з’єднуємося з Богом, здатні допомогти їй піднятися, змінити своє становище. Тому чим чистіша душа, тим більшу допомогу ми зможемо дати душі померлого.

А поки маємо час і можливість молитися за померлих, будемо виконувати свій обов’язок, і надіятися що Всемилостивий Господь почує наші молитви і простить гріхи нашим померлим. Амінь.

Прес-служба Кафедрального Собору св. ап. Андрія Первозванного