Цей Великдень не такий, як інші…

Ці свята гіркіш од полину…

Спомини колишні — найтепліші,

ніби, то було у давнину…

Місим паску на сльозах і крові…

Молимось до неба й образів…

Боже, сили дай. І дай любові.

Згинути не дай нам од катів…

Нині свято шириться землею.

Писанки ажурні, аж блищать…

Крашанки червоною душею

хочуть нам про чудо нагадать…

Що Христос — воскрес. І є надія…

Бо ціну заплачено життям.

Місим паску… Плачем… І говієм…

Рвемо серце болем й каяттям…

Скільки душ окрайчик не скуштує

тих пасок, що мама напекла…

Скільки в небі десь собі раює?..

Мама жде… А їх усе нема…

Цей Великдень не такий, як інші…

Ці свята гіркіш од полину….

Та, Христос — воскрес! І то — найліпше.

Вірим, що поборем цю війну.