Свято-Володимирський кафедральний собор… Тут все нагадує про справи, започатковані великим князем Володимиром. Саме в цьому місці ми маємо змогу торкнутися душею, почуттями та розумом до святих духовних цінностей, християнського мислення та способу життя, християнської духовної культури часів Київської Русі.

Саме тут зберігається безцінний духовний скарб світового Православ`я — нетлінне тіло  святої  великомучениці Варвари, яка зцілює тяжкі хвороби та оберігає від раптової смерті.

Зайдіть у собор… У правому крилі стоїть рака, де покояться святі мощі легендарної дівчини-красуні, яка жила сімнадцять століть тому. Вони випромінюють енергію добра, світла, радості та життєвої сили. Старожили храму кажуть, що на того, хто торкнеться до них, сходить Боже благословення. Неймовірні чудеса детальніше описано у церковних літописах Свято-Володимирського собору.

Поклонитися мощам великомучениці Варвари до Київського Свято-Володимирського кафедрального собору їдуть тисячі вірян не лише з України, а й з-за кордону. Нескінченний потік християн тут щовівторка. Адже правлять службу на честь святої, а щороку 17 грудня, у день її іменин, до раки з нетлінними останками вишиковується черга… аж у двір церковної обителі. Яких тільки чудес не відбувалося протягом сімнадцяти століть, завдячуючи незримому втручанню великомучениці у долі християн. Навіть письмові свідчення зберігаються про такі дива у храмі.

Житіє і страждання святої великомучениці Варвари

У 1108 році грецька цариця Варвара подарувала мощі св. Варвари Київському Золотоверхому Михайлівському монастиреві, де вони знаходилися до Другої світової війни. Більшовики знищили монастир, але мощі святої Варвари вціліли. Віруючі кияни врятували їх і потім перенесли до Свято-Володимирського кафедрального собору. Із архівних літописів ми дізналися, що свята народилась у фінікійському місті Іліополі (нині територія Сирії) в сім’ї язичника Діоскора. Мати Варвари померла рано, тож батько вирішив присвятити все життя вихованню єдиної доньки — розумної, вродливої й талановитої. Жила вона у розкішному палаці. Руки красуні домагалися юнаки з багатих та відомих родин. Варвара могла прожити своє життя, купаючись у багатстві, проте обрала інший шлях. Її ім`я означає чужинка. Дівчина і справді була чужинкою у середовищі фанатичних язичників.

Любов батька до свого чада була настільки великою, що штовхала у крайнощі. Йому здавалося, ніби таку вродливу дівчину треба ховати від сторонніх очей (певно, щоби не зурочили). Варвару поселили у вежі, куди могли увійти тільки вчителі й служниці.

Маючи багато вільного часу, дівчинка спостерігала за навколишнім світом через вікно й думала про людське буття. Вона хотіла зрозуміти: хто є творцем усього живого на землі?

Читати далі…