В умовах сучасної війни, де майбутнє невизначене, мудрі настанови біблійного царя Соломона нагадують нам про важливість жити зараз, сьогодні. Не можна передбачити, що буде завтра, тому єдине, на що ми маємо вплив – це наше сьогодення. Важливо не гаяти час на пусті мрії і занепокоєння, а активно діяти, робити корисні справи та надавати підтримку і допомогу іншим. Кожна хвилина життя є унікальною і не повториться, тому варто цінувати кожен день, наповнюючи його справжніми, цінними моментами.

Навчимося цінувати кожну хвилину нашого життя

Що таке завтра? Чи знає хтось з людей, що буде завтра? Чому Писання закликає не турбуватися про день завтрашній, а жити саме сьогодні? Відповідь на всі подібні запитання єдина: одному Богові відомо, що саме буде завтра і чи буде воно для кожного з нас.

У контексті війни, яку ми нині переживаємо, ця біблійна істина стала очевидною і зрозумілою для багатьох. Як би не хотілося, але минулого вже не змінити, майбутнього не дізнатися. Тому єдине, на що ми з вами справді маємо безпосередній вплив – це сьогодення, це ця хвилина, тут і зараз. І тому маємо не бездіяти, не гаяти час на зведення повітряних замків, а діяти – тут і зараз.

Слідуючи згаданим мудрим настановам царя Соломона, не будемо хвалитися завтрашнім днем – про те, що ми колись зможемо зробити і що може бути, як ми вважаємо. Загалом, хвалитися – це не богоугодна і доволі ризикована справа, бо вона є ознакою гордині, егоїзму, самозвеличення, протилежністю скромності, яка є чеснотою. «Нехай хвалить тебе інший, а не вуста твої, – чужий, а не язик твій» (Притч. 27: 2) – продовжує думку мудрий правитель.

Не уявляйте себе всемогутніми, провидцями, не мрійте чи не нагнітайте даремно емоції, не потрапляйте в пастку занепокоєння майбутнім. Живіть тут і сьогодні, роблячи все можливе й корисне від себе – кожен на своєму місці. Сьогоднішня війна підсилює ціну того шансу, який нам дає Бог. Шансу саме сьогодні врятувати чиєсь життя, допомогти, заспокоїти, підтримати, відстояти своє. Яким буде завтра, якщо ми не зробимо цього сьогодні?

Шануймо кожен день нашого життя, кожне «сьогодні», яке дарує нам Господь, дякуймо за нього і наповнюймо його правильним, важливим змістом. Завтра сьогоднішнього дня вже не буде, він стане минулим. Тож саме цей літній день, з усіма його плодами і дарами, можливість виявити жертовність для потреб ЗСУ, ця ранкова найсмачніша кава чи чашечка чаю, ця приємність бути поруч з дитиною, батьками, друзями, колегами, саме ці розмови, добрі слова, теплі посмішки рідної тобі людини вже не повторяться завтра. І дай Бог – буде завтра, зі своїми унікальними дарами, заради яких ми хоч щось зробили сьогодні.