
З візитом на Волинь: Подяка і молитва за героїв та пам’ять про полеглих
Митрополит Епіфаній повертається до Києва після плідного візиту на Волинь, де зустрівся зі щирими та патріотичними людьми. Він відвідав парафії, звершив богослужіння та висловив молитви за Україну. Особливо запам’яталась зустріч з героями 14-ї окремої механізованої бригади, про яких Митрополит говорив як про новітніх героїв, висловлюючи впевненість у нашій перемозі. Він також наголосив на важливості пам’яті про полеглих та підтримки їхніх родин.
Митрополит Епіфаній зустрічається з жителями Волині та військовими, висловлює вдячність та підтримку
З теплими і приємними враженнями повертаюсь до Києва після плідного дводенного візиту на Волинь, де зустрівся з багатьма щирими, добрими, привітними, люблячими і патріотичними людьми. З Божої милості разом з єпископатом нашої Церкви і духовенством вдалося відвідати декілька парафій Нововолинська і Володимира, звершити богослужіння і піднести молитви за Україну та наш народ у святинях, які не пустують, а є дбайливо доглянутими і сповненими вірян. Слава Богу за все!
Запам’яталась і зустріч з військовими 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого, з нашими героями. Незалежно від того, присвоєні їм відповідні почесні звання чи ні – Церква називає їх новітніми героями, бо завдяки їхній волі, їхньому служінню ми маємо сьогодні незалежну українську державу і відносний мир тут, на більшості території України.
З впевненістю говорив нашим захисникам, що ця війна обов’язково завершиться нашою перемогою: весь світ вже повірив в це, треба лише її довершити на полі бою. І ми це довершимо, адже маємо вірних і славних новітніх героїв, наших захисників і захисниць. Церква постійно молиться за кожного з вас, щоби Господь давав вам сили, здоров’я фізичне і духовне, наснагу боротись і робити все, щоб наблизити нашу спільну перемогу.
Не повинні забувати ми і про полеглих героїв, яких, хоч і немає вже посеред нас, але з нами – шана і пам՚ять про них. Вони не зникли, вони у вічності. Не маємо права забувати про їхній подвиг, про те, що за прагнення жити в кращій країні вони пожертвували найдорожчим – власним життям. Ми повинні за них молитися і підтримувати їхні родини. А також – втілити їхні мрії в життя, щоб Україна була сильною, вільною, демократичною і європейською державою. Впевнений, що так і буде після нашої перемоги, коли в Україні запанує справедливий мир. Нехай Бог благословить наш народ перемогою!







