Вирішується доля не Владики Мстислава, а цілої УАПЦ
Інтерв’ю з Наталією Шевчук, Головою Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія
— Пані Наталія, вчора Ви зробили доволі дивну заяву. А стосувалася вона скандалу, довкола Архиєпископа Мстислава, відеозапис про походеньки якого у шинку побачили мільйони глядачів телеканалу «1+1». Ваша логіка така: хоча владика Мстислав та його клірики й порушили церковні канони, їх вчинок можна покрити любов’ю. А далі… найцікавіше. Мовляв, оскільки УАПЦ є невизнаною церковною спільнотою, виконувати священні канони для її кліриків — необов’язково.
— УАПЦ дійсно наразі є невизнаною церковною юрисдикцією. Ба більше, немає якихось ознак того, що УАПЦ колись самостійно, не беручи участь в об’єднавчих процесах, отримає канонічне визнання. Але з цього, звісно, не випливає, що наша Церква не має жити у відповідності до канонічної традиції. Навпаки, як Церква невизнана, але така, що прагне такого визнання, УАПЦ має звертати особливу увагу на те, щоби не виходити за межі канонічного поля. Варто розуміти, що ігноруючи канони, ми прирікаємо свою Церкву на існування поза православним світом…
— Але те, що Ви говорите зараз прямо суперечить Вашій вчорашній заяві.
— У моїй вчорашній заяві містився цілком помітний елемент іронії. Я б навіть сказала тролінгу, її метою було не дати можливість церковному керівництву УАПЦ зам’яти цю справу. Ми чорним по білому написали: поведінка Архиєпископа Мстислава суперечить чернечим обітницям безшлюбності та цнотливого життя. А також цілій низці канонів, які були публічно порушені. Зокрема 27-му, 42-му та 54-му правилам святих апостолів… Й одночасно закликали Собор не розглядати справу Мстислава і лишити епископа-гуляку без покарання. Люди не помітили у моїх словах іронії. І обурилися. Мені навіть телефонували з цього приводу… І така не байдужа реакція до того, що сталося мене вельми втішає. Втішає, бо свідчить про те, що наша церковна громадськість стомилася жити у ситуації, коли християнська мораль обов’язкова для виконання у Церкві лише для вірян, але має суто теоретичний характер для вищого духовенства.
— Але ж у сучасному світі мало хто розуміється на канонах.
— Можливо для вірян це і не є в край потрібно. Я й сама особливо не розуміюся на цьому. А от майбутні священнослужителі вивчають предмет канонічне право у семінаріях. Це щось подібне до правил дорожнього руху: незнання канонів не звільняє від відповідальності. Ба більше — може призвести до катастрофи.
— Власне щось подібне і відбулося, бо сюжет телеканалу «1+1» був чимось на кшталт репутаційної катастрофи для УАПЦ.
— У вівторок, як заявив Митрополит Макарій, має відбутися Архієрейський Собор. І якщо цей Собор винесе Мстиславу «догану із занесенням в особову справу», але лишить його в Тернополі, то це буде кінець для репутації УАПЦ в суспільстві. У своїй вчорашній заяві я просила, щоб до Архиєпископа Мстислава поставилися з християнською любов’ю та милосердям. Не буду спростовувати це прохання. Любов та милосердя потрібні в усьому та для усіх. Але милосердного ставлення вимагає і наша Церква, її репутація. Якщо зараз зробити вигляд, що нічого не сталося, то це буде не милосердно стосовно душ наших парафіян.
Що саме вчора побачили вірні УАПЦ? Люди, які, «забороняють» їм вживати молочні та м’ясні продукти у середу на п’ятницю, гуляють по кабакам з «веселими дівчатами» у день Воздвиження Чесного Хреста Господнього. У людей шок… Вони не можуть прийняти такого лицемірства. Людина, що закликає з амвона до християнської стриманості, сама веде себе гірше язичника, гірше атеїста!
— Гадаю для багатьох побачене було шоком…
— На жаль, це не перший випадок, коли клірики Собору Різдва Христового шокують паству своєю поведінкою. Взяти хоча б «соратника» владики Мстислава по бійці у шинку — о. Ігоря Семирозума. Ця людина призначена Мстиславом на посаду настоятеля Собору. І це попри те, що він вже брав участь у бійках. Навіть зі зброєю в руках, як це, за повідомленнями ЗМІ, мало місце у Збаражі 21 квітні 2012 р. Тепер про «танці народів СРСР» у шинку. Звісно — це сором. На таке можна дивитися лише з болем у серці. Але це, принаймні, не підлість. А от ставлення Архиєпископа Мстислава до свого попередника по Тернопільській кафедрі — Блаженнішого Митрополита Мефодія — це підлість…
— Радикальні слова…
— Але я за них відповідаю. Погляньте на те, в якому стані перебуває могила Митрополита Мефодія. Огорожа, плита з викарбуваним на ній хрестом та датою народження. Все це виглядає цілком пристойно. Але ж чому на цій плиті немає дати смерті?…