«Царство Моє не із світу цього» (Ін. 18:36). Ці слова Христа перед Пилатом найкоротше відповідають на питання, яке сьогодні обговорюють у Празі. Що стається з вірою, коли її перетворюють на знаряддя влади?

12 жовтня 2026 року Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній взяв участь у відкритті ювілейного 30-го «Форуму 2000». Предстоятель Православної Церкви України прибув до чеської столиці на запрошення організаторів.

Він став ключовим спікером панельної дискусії «Коли віра політизується: захист свободи в епоху авторитаризму». Блаженнішого Митрополита супроводжує заступник голови Управління зовнішніх церковних зв’язків митрополит Білоцерківський Євстратій.

Спадщина трьох свідків століття

«Форум 2000» заснували у 1996 році троє людей, чиї біографії самі є свідченням про ХХ століття. Вацлав Гавел пройшов комуністичні в’язниці й став президентом вільної Чехії. Елі Візель пережив Освенцим і отримав Нобелівську премію миру. Йохей Сасакава присвятив життя гуманітарній справі.

Відтоді форум став однією з головних світових платформ для розмови про демократію, права людини, громадянське суспільство і міжнародну безпеку. Його мета — підтримувати глобальний діалог, зміцнювати демократичні цінності й запобігати конфліктам.

Цьогорічна конференція проходить під гаслом «Переосмислення влади безправних». Воно присвячене 90-річчю від дня народження Вацлава Гавела. У програмі — майбутній світовий порядок, заснований на правилах, участь громадян, виклики епохи штучного інтелекту та підтримка України.

Жити в правді

Гасло форуму відсилає до есе Гавела «Влада безправних», написаного в комуністичній Чехословаччині наприкінці 1970-х. Його думка досі звучить як виклик кожній диктатурі. Тоталітарна система тримається на щоденній згоді людей жити в брехні. Той, хто обирає жити в правді, позбавляє її влади над собою.

Для християнина ця думка не нова. Вона має євангельське коріння. Свобода людини починається не з політичної декларації, а з внутрішнього вибору на користь правди. А правда для Церкви — не абстракція, а Особа Христа.

Від «віри і фанатизму» до війни

Питання про межу між вірою і фанатизмом «Форум 2000» ставив задовго до великої війни. Ще 2008 року конференція присвятила йому окрему пленарну сесію. Організатори тоді питали, де той крихкий момент, коли віра переходить у сліпий фанатизм.

Сьогодні Україна знає відповідь з власного болю. Росія зробила релігію частиною воєнної машини. Ідеологія «русского міра» проповідується з амвонів, а агресію проти сусіднього народу подають як священну місію.

Предстоятель Православної Церкви України оцінив цю ідеологію без дипломатичних евфемізмів: «Ідеологія “русского міра” є тим самим, чим є ідеологія нацизму. Вона виправдовує насильство, вбивство, війну і геноцид».

Стара єресь у новій одежі

Православне богослов’я має точну назву для підміни, коли національна чи імперська ідея ставиться вище за Євангеліє. Це етнофілетизм. Помісний собор у Константинополі засудив його ще 1872 року.

Собор нагадав: Церква Христова не належить жодному народові й жодній державі. Вона єдина, бо зібрана навколо Христа, а не навколо трону чи прапора. Учення про «русскій мір» є новою формою тієї самої давньої помилки, тільки оплаченої людською кров’ю.

Константинополь і Прага

Голос Вселенського Патріархату на «Форумі 2000» вже лунав. 2019 року Вселенський Патріарх Варфоломій виступив на конференції форуму, присвяченій поверненню до обітниць 1989 року. Тоді йшлося про свободу, здобуту народами Центральної Європи після падіння комуністичних режимів.

Тепер на цю трибуну виходить Предстоятель Церкви, яка отримала Томос про автокефалію від Матері-Церкви Константинопольської. Для Андріївської церкви, ставропігії Вселенського Патріархату в Україні, цей зв’язок має особливий зміст.

Наш храм присвячений святому апостолу Андрію Первозванному, покровителю Константинопольської Церкви. За переданням, саме він благословив київські гори і провістив, що тут засяє благодать Божа. Сьогодні ця благодать свідчить перед світом, що Православ’я — це віра свободи, а не імперії.

Церковна дипломатія як служіння

Участь Предстоятеля ПЦУ в «Форумі 2000» — це вияв церковної дипломатії в найкращому розумінні. Це не боротьба за вплив. Це свідчення правди перед людьми, які формують порядок денний Європи.

Такий голос важливий для України. Він показує світу інше Православ’я. Те, що не благословляє зброю загарбника, а молиться за жертв. Те, що не мовчить перед злом, а називає його злом.

Андріївська церква підносить молитви за Блаженнішого Митрополита Епіфанія. Нехай Господь благословить його свідчення в Празі. Нехай Церква і надалі буде голосом тих, кого намагаються позбавити права на правду, гідність і свободу.

Про виступ Предстоятеля в панельній дискусії ми розповімо окремо, щойно стануть відомі подробиці.