Попри втому та біль, українці знаходять силу у вірі та любові. Саме це, за словами митрополита Епіфанія, є запорукою перемоги.

Предстоятель ПЦУ наголосив на важливості віри у час випробувань

Україна зустріла ранок 1500-го дня повномасштабної війни — дня, який став ще одним свідченням незламності народу, його віри та духовної стійкості. У час, коли виснаження і біль стали частиною щоденної реальності, особливого значення набувають слова духовної підтримки, які допомагають не втратити головного — внутрішньої сили.

У своїх роздумах Митрополит Епіфаній наголошує: попри втому і випробування, українці не мають права зневіритися. Адже саме духовна міць є тим фундаментом, який дозволяє вистояти навіть у найтемніші часи.

За словами Предстоятеля, джерело цієї сили добре відоме — це любов, віра та свідомий вибір на користь правди. Український народ, підкреслює він, обрав боротьбу замість підкорення, світло замість темряви, Бога замість зла. І саме цей вибір визначає моральну перевагу над агресором.

Митрополит Епіфаній звертає увагу на глибоку відмінність між тими, хто живе правдою, і тими, хто будує свою силу на брехні та насильстві. Зло, за його словами, не здатне осягнути сили любові, так само як брехня не може зрозуміти переможної дії правди. У цьому протистоянні Україна має не лише військовий, а й духовний фронт.

Особливу роль відіграє здатність українців зберігати людяність — співчувати, підтримувати одне одного, дякувати і навіть у найважчі моменти знаходити світло. Саме ці риси формують ту внутрішню силу, яка не піддається жодним зовнішнім обставинам.

Водночас Предстоятель застерігає: справжня віра не може бути показною. Вона проявляється у вчинках, у дотриманні заповідей, у щирості перед Богом і людьми. Ті ж, хто прикривається релігією, але чинить зло, втрачають духовну опору і віддаляються від істини.

Сьогодні, коли війна триває і ніхто не може точно сказати, скільки ще випробувань попереду, українці продовжують жити з вірою у перемогу. Адже переконання залишається незмінним: там, де правда — там Бог, а де Бог — там перемога.

Цей день — не лише черговий відлік часу війни. Це нагадування про те, що сила України — не лише в зброї, а передусім у серці, в єдності та вірі, яка веде вперед навіть тоді, коли шлях здається надто важким.

ДЖЕРЕЛО