«Піднесена до небес» — саме таку назву отримав виставковий проект, що демонструє зібрання артефактів, пов’язаних з історією Андріївської церкви, зведенням та оздобленням церкви. Глядачам представлено шедеври іконостасу та інтер’єрного живопису, раритетні стародруки, архівні матеріали, портрети постатей, пов’язаних iз будівництвом храму.

Андріївська церква — єдина споруда  Растреллі, що зберегла до сьогодні свої автентичні архітектурні форми, найбільшу частину інтер’єру та внутрішнього оздоблення. Над 39 іконами іконостасу працювали майстри Канцелярії  під керівництвом Івана Вишнякова — замовлення виконували петербурзькі та московські живописці Олексій Антропов, Андрій Єрошевський, Петро Семенов, Олексій Бєльський, Олексій Поспєлов, Іван Фірсов. Олексію Антропову належать «Зішестя Святого Духа на апостолів», «Нагорні проповіді Христа», «Таємна вечеря», «Благовіщення» з Царських врат, ікона з іконостасу «Успіння Богородиці» та зображення Андрія Первозваного на західному склепінні церкви. Ікони зворотного боку іконостасу виконані нашими земляками — українськими художниками Іваном Роменським та Іваном Чайковським.

Церква має тривалу історію численних ремонтів та реставрацій іконопису, що розпочалася ще за царських часів і тривають до сьогодні — ця тема заслуговує на окрему публікацію. За радянського періоду, у 1978—1979 роках, було відновлено верх будівлі в її первісному вигляді, за автентичними кресленнями Растреллі по фотокопіях Віденського музею «Альбертіна» (цю роботу виконали «Укрреставрація» і Національний науково-дослідницький реставраційний центр України). Вже у часи Незалежності, в 2009—2011 роках, здійснено укріплення пагорба та конструкцій будівлі і стилобату, благоустрій схилів та гідро­ізоляцію і мощення паперті. Наразі тривають роботи з реставрації інтер’єру, поліхромної скульптури, живопису та іконопису фахівцями науково-реставраційної майстерні Національного заповідника «Софія Київська».

Про історію створення церкви та найцікавіші експонати розповіла Ліна Василівна Янченко, старший науковий співробітник Національного заповідника «Софія Київська»:

«Виставку присвячено 250-літтю Андріївської церкви, тому експозиція розпочинається з ікони Андрія Первозваного з фонду Лаври, поруч ми бачимо також і картину художника ХІХ століття, що ілюструє апостольське пророцтво: на київських пагорбах згодом засяє світло православної віри та постане багато храмів, Андріївська церква є символом нашого християнського віросповідання.

Процес роботи над Андріївською церквою виявився дуже непростим. Відомо, що перші спроби наших земляків будувати за кресленнями Растреллі у масштабі закінчилися провалом, адже місцеві майстри не мали належного рівня освіти, тож не змогли втілити все правильно, за задумом майстра. Растреллі зробив усі креслення в співвідношеннях у натуральному розмірі, промальовував на величезних аркушах всі елементи внутрішнього начиння. Він повністю вимальовував усе: архітектуру, ліпнину, аналої, підсвічники, панікадило, досягаючи у всьому стильової гармонії.

Всі історики мистецтва, дослідники і музейники підкреслюють той факт, що це єдиний автентичний іконостас Растреллі, що зберігся у повному обсязі і дійшов до нас. В експозиції відвідувачі можуть побачити частину вже відреставрованих ікон з іконостаса, а також ікони зворотного вівтарного боку.

Відвідувачі також мають унікальну нагоду порівняти ікони з Андріївської церкви з іконами Козелецького іконостасу, що прикрашає родинний храм Розумовських — собор Різдва Богородиці в селищі Козелець Чернігівської області.

Художній ансамбль обох храмів створювався майже одночасно, тому можемо спостерігати вплив петербурзької художньої школи на місцевих художників.

Талановитим художником iз команди Канцелярії, яка працювала в Андріївській церкві, був Олексій Антропов, його пензлю належить найбільша кількість атрибутованих живописних творів церкви. Серед них  «Успіння Богородиці»,  єдина ікона, на якій під час реставрації 1952 року знайдено авторський підпис Антропова.

Питання авторства козелецьких ікон залишається відкритим: версій чимало, деякі дослідники вважають, що, можливо, серед митців був придворний художник Розумовських Григорій Стеценко. На виставці представлено чотири ікони з Козелецького іконостасу, решта зберігається й експонується в пам’ятках заповідника «Чернiгів стародавній».

Цікавим для нас є листування, ми бачимо у вітрині копії з бібліотеки імені Вернадського: саме завдяки цим документам ми знаємо, коли було освячено Андріївську церкву — ця подія відбулася 19 серпня 1767 року на свято Преображення. Воєйков і київський митрополит Арсеній Могилянський протягом кількох років намагалися розібратися зi статусом Андріївської церкви. В Петербурзі замість грошей на ремонт губернатор отримав терміновий наказ від Катерини ІІ: «В незамедлительное время освятить Андреевскую церковь».

Перші богослужіння після освячення здійнювали монахи кафедрального Софійського монастиря.  До речі, і перше церковне начиння перейшло до Андріївської церкви також iз Софії — цей зв’язок відчувається з перших років відкриття церкви і по сьогодні.

Прес-служба Кафедрального Собору св. ап. Андрія Первозванного

 За матеріалами «Україна молода» та «Агентство Кримські новини»