Відзначаючи 7 червня внесок Петра Холодного, видатного художника, ми розглядаємо його роль у розвитку українського мистецтва. Особливу увагу заслуговують його вітражі, які відзначаються поєднанням стилів та виражають символ непохитної творчості. Незважаючи на маловідомість його праць та знищення творів, він став важливою фігурою, яка внесла вагомий внесок у мистецтво.

Вітражі Холодного – поєднання стилів та символ непохитної творчості

7 червня ми згадуємо Петра Івановича Холодного, видатного художника, педагога, громадського й державного діяча. Незважаючи на те, що тривалий час ім’я цього митця було маловідомим українському суспільству, а його твори були знищені в радянські часи, сьогодні ми відзначаємо внесок Петра Холодного у розвиток українського мистецтва.

Петро Холодний відомий своїми працями у різних видах і жанрах мистецтва, але особливою увагою заслуговують його вітражі. Він розробив проекти вітражів для Успенської (Волоської) церкви у Львові, яка була зведена наприкінці XVI – початку XVII століття, а також для Успенської церкви в селі Мражниці (Мразниця), що була збудована в 1929 році за проектом Степана Тимошенка. Ці вітражі стали унікальним внеском Петра Холодного в розвиток українського вітражного мистецтва.

У монографії Романа Грималюка “Вітражі Львова кінця ХІХ – початку ХХ століття” (2004) дається характеристика вітражних робіт Петра Холодного. Вітражі цього художника знаменують завершальний етап розвитку сецесійного вітражництва у Львові. Вони суттєво відрізняються від кольорових засклень львівських костелів кінця ХІХ – початку ХХ століття, які характеризувалися фігуративними зображеннями, замкненими в пишні архітектурні орнаменти, багатими шатами й прикрасами, переважно яскравими та насиченими кольорами. Вітражі Петра Холодного, навпаки, відрізняються лаконічністю, простотою і водночас монументальністю зображення.

Грималюк пише: “У них переплелися динамізм і декоративізм сецесії з традиціями і канонами народного та глибиною й суворістю візантійського мистецтва”. Вітражі Петра Холодного є неперевершеним прикладом поєднання різних стилів і відображають його талант, винахідливість та вміння експериментувати.

Незважаючи на те, що праці Петра Холодного були маловідомими протягом багатьох десятиліть, сьогодні вони стали об’єктом вивчення і відновлення. Його внесок у розвиток українського мистецтва став великим, а Холодний сам став символом непохитної творчої сили і самовідданості художника, який не піддався політичним переслідуванням і залишив по собі незабутнє мистецтво.

Ми повинні пам’ятати і вшановувати великих українських художників, таких як Петро Холодний, які зробили вагомий внесок у нашу культуру та мистецтво. Їхні твори не лише відображають історію, але й надихають нас сьогодні, розширюючи наше розуміння світу навколо нас.

Світлини та цитати з монографії: Грималюк Р. Вітражі Львова кінця ХІХ – початку ХХ століття. Львів. 2004.