«Храм потрібен нам»: головні акценти проповіді Митрополита Епіфанія у свято Введення
Предстоятель ПЦУ звернув увагу на духовний сенс храму та національної свободи, поєднавши церковне та державне свято в єдине послання віри.
Прообраз Богородиці та сила української незламності
21 листопада 2025 року Українська Православна Церква відзначила величне двоєдине свято — Введення в храм Пресвятої Богородиці та День Гідності і Свободи. У цей день Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній очолив Божественну літургію в Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі — місці, яке стало не лише духовним центром столиці, а й символом новітньої боротьби України за свободу.
У соборі Предстоятелю співслужили архієпископ Вишгородський Агапіт, єпископ Васильківський Єфрем та братія монастиря. Особливі молитовні прохання звучали за воїнів-захисників України, за владу та народ, за всіх полеглих під час війни.
У своїй великій проповіді Блаженнійший Епіфаній розкрив глибину свята Введення, зосереджуючи увагу на головному сенсі храму — як місця Божої близькості до людини. «Бог є дух безтілесний… Але храм — це місце Його особливої близькості до людей», — наголосив він.
Митрополит підкреслив, що Бог не потребує дому в людському розумінні. Храм існує для людини — щоб вона могла відчути себе в оселі Небесного Отця: у місці захисту, миру, опори та духовної радості. Саме тому храм для християн є не лише стінами, а простором зустрічі з Живим Богом.
Особливе значення свята розкривається у прообразі: Діва Марія, введена до храму, стає «живим храмом», вмістилищем Самого Сина Божого. Через це таїнство, підкреслив Предстоятель, кожен християнин покликаний усвідомити велич Божого дару: «Хіба ж не знаєте, що ви — храм Божий?»
Митрополит Епіфаній наголосив: храм — це місце, де людина «являє повноту Церкви», приходячи на молитву, на Євхаристію, на спільну трапезу духовного життя. Тому знехтувати храмом — означає віддалятися від Божої благодаті.
Він закликав вірних відповідально ставитися до дарів Божих, бо саме у храмі сьогодні звучать найпотрібніші Україні молитви — за мир, за перемогу, за силу і витривалість захисників.
У своїй проповіді Митрополит також звернувся до другої складової дня — державного свята, встановленого на згадку про Помаранчеву революцію та Революцію Гідності: «Наш народ постав проти намагань утвердити тиранію… І щоразу Бог допомагав народу, який захищав свої гідність і свободу».
Саме Михайлівський Золотоверхий собор став колискою обох Майданів — місцем, де шукали захисту протестувальники, де звучала молитва за Україну, де Церква стояла поруч із народом.
Завершуючи проповідь, Блаженнійший Епіфаній звернувся до вірян із закликом до незламності та довіри Богові у сьогоднішніх викликах війни. Він висловив тверду віру в те, що настав час буде мирним і переможним: «Прийде час — і тут, на цьому священному місці, ми разом урочисто будемо дякувати Богові за перемогу, за мир, за нашу збережену гідність і свободу».
Джерело: Українська Православна Церква/ Православна Церква України

