Архієпископ Агапіт наголошує, що Успіння Божої Матері – це день, коли смерть втрачає свій страх і перетворюється на торжество вічного життя. Пречиста Божа Мати, яка носила в собі Слово Життя, була взята на небо Ісусом Христом, Її Сином. Свята Церква вищає Пресвяту Богородицю над усіма святими та ангелами, вважаючи Її Богородицею і Чистішею від херувимів та серафимів.

Духовне послання на свято, коли смерть перетворюється на успіння

Успіння Божої Матері – це день духовної радості, це день переповнений торжеством безсмертя та Вічного Життя, коли смерть, не називається смертю, а тільки успінням.

В цей день, ми радісно святкуємо утвердження нашого безсмертя, дарованого Господом Ісусом Христом. Пречиста Божа Мати, що носила Слово Життя, яке вселилося в Неї, була взята на небо Її улюбленим Сином.

Свята Церква шанує Пресвяту Богородицю i сповiдує Її вищою за всiх святих i навiть вищою за всiх ангелiв i архангелiв. Вона називає Божу Матiр “чеснiшою вiд херувимiв i незрівняно славнiшою вiд серафимiв”.

Адже Пресвята Дiва Марiя є Богородиця. Вона породила Того, Хто, будучи iстинним Богом, у саму мить зачаття вiд Святого Духа в Її утробi сприйняв у єднiсть Своєї Iпостасi, тобто Своєї Особи, людську природу. Дiва Марiя народила Господа нашого Iсуса Христа не за Божеством Його, а за Його людською природою, яка з самої першої хвилини Боговтiлення стала нероздiльно й iпостасно з’єднана в Ньому з Його Божеством. Дiва Марiя народила не просту людину, а iстинного Бога, i не просто Бога, а Бога у плотi. Вiн прийняв тiло не з неба, а вiд Дiви, i це тiло єдиносущне з нашими тiлами, окрiм грiха. Ось чому ми називаємо Марiю Приснодiвою i Богородицею. I з цiєї причини Син Божий не залишив Свою Матiр у гробi, а взяв Її на небо з душею i тiлом.

Припадаючи до Її гробу, будемо молити Її не залишати нас в цей складний для нас час, а перебувати з нами, як Вона обіцяла апостолам: “Радійте, бо Я з вами сьогодні і на віки!”