Відомостей про життя преподобного Мардарія затворника, нестяжателя збереглося досить небагато. На карті Дальніх печер 1638 року згаданий як «св. Мардарій монах», в 1661 році як «Мардарій», в 1703 році як «Мардарій послушливий», а на більш пізній карті, імовірно 1744 року, «преп. Мардарій затвірник».

Видане владикою Модестом старовинне монастирське рукописне сказання говорить: «Преподобний Мардарій бескелейний, який, прийнявши іночество, намагався досягти довершеності не тільки в постах і молитвах, послухах та інших доброчесностях, але і так змирив себе в нестяжанні, що навіть не хотів мати у себе в келії жодної речі, залишивши тільки одне одіяння, яке носив на собі. За ці доброчесності успадкував невимовну радість і оселю в Царстві Небесному».

Окремо пам’ять подвижника святкується 26 (13 за ст. ст.) грудня, в день святого мученика Мардарія.