Митрополит Олександр очолив молитву біля могили поета, чия творчість стала символом любові до України.

Пам’ять видатного українського літератора вшанували молитвою та словом вдячності

12 серпня 2025 року у Боярці відбулися урочисто-молитовні заходи з нагоди 100-річчя від дня смерті українського поета, перекладача та сатирика Володимира Івановича Самійленка. Могила митця, котрий спочиває на пагорбі біля давнього Свято-Архангело-Михайлівського храму, стала місцем зібрання духовенства, представників громади та поціновувачів його творчості.

На запрошення місцевої влади митрополит Переяславський і Вишневський Олександр очолив панахиду, у співслужінні духовенства Київської та Переяславсько-Вишневської єпархій. Під час молитви присутні згадували поета не лише як видатного літератора, а й як людину, яка своєю творчістю та серцем завжди була з українським народом.

За давньою традицією біля могили зібралися представники Боярської громади, лауреати премії імені Володимира Самійленка, а також земляки з рідних Великих Сорочинців, які привезли жменю землі з батьківщини поета.

Володимир Самійленко (літературний псевдонім Сивенький) залишив глибокий слід в українській літературі кінця XIX — початку XX століття. Його поетична спадщина охоплює ліричні й сатиричні вірші, драматичні твори та численні переклади світової класики, серед яких — «Іліада» Гомера, «Божественна комедія» Данте, п’єси Мольєра та твори Байрона. У своїх поезіях, таких як «Українська мова» чи «Вечірня пісня», він з любов’ю і ніжністю оспівував рідне слово, вірив у духовну силу української культури.

Іван Франко називав Самійленка «свідомим українцем, який виріс із рідного ґрунту» та «дорогим і любим кожному українському серцю». Його сатира гостро засуджувала ура-патріотизм, самодержавство та продажність, а лірика — вивищувала ідеали краси, свободи та національної гідності.

Панахида у Боярці стала не лише даниною пам’яті поетові, але й нагадуванням сучасникам про важливість збереження культурної спадщини, духовної мови та глибинної любові до свого народу, яку він проніс через усе життя.

Джерело: Переяславсько-Вишневська єпархія ПЦУ