Мученицька історія подружжя Адріана і Наталії
Ця історія розповідає про подружжя Адріана і Наталії, які жили в Малій Азії і стали мучениками раннього християнства. Адріан, спочатку язичник і чиновник імператора-гонителя, перейшов на християнство після спілкування з християнами в’язнями. Наталія, таємна християнка, підтримувала чоловіка під час катувань і була свідком його мучеництва. Їх віра і мужність вразили багатьох.
Свідоцтво віри та мужності в обличчі переслідувань
Подружжя Адріан і Наталія жили в місті Нікомідії у Віфінській області Малої Азії. Адріан був язичником і служив чиновником імператора Максиміана Галерія (305-311 рр.), гонителя християн. Наталія була таємна християнка. Під час гонінь поблизу Нікомідії в печері ховалося 23 вірян. Їх спіймали, судили, катували і змушували принести жертву ідолам. Потім їх повели в судову палату, щоб записати їхні імена. Тут перебував начальник палати Адріан, який запитав їх, яку нагороду очікують вони від свого Бога за муки. Вони відповіли йому: “Не бачило того око, не чуло вухо, і не спадало те на серце людині, що приготував Бог для тих, хто любить Його” (1Кор. 2:9). Почувши це, Адріан сказав переписувачам: “Запишіть і моє ім’я разом із ними, бо і я – християнин”. Адріана посадили до в’язниці. Імператор радив йому викреслити своє ім’я зі списку християн і попросити вибачення. Адріан запевнив його, що він не збожеволів, а чинив так за власним переконанням. Виповнилося йому тоді 28 років.
Дізнавшись про те, що трапилося, Наталія поспішила до в’язниці, де підбадьорювала Адріана бути мужнім. Коли ув’язнених християн присудили до смертної кари, Адріана відпустили на короткий термін додому, щоб він повідомив своїй дружині про це. Побачивши Адріана, Наталія злякалася, що він відрікся від Христа, і не впустила його в дім.
Повернувшись до в’язниці, Адріан разом з іншими мучениками зазнав страшних катувань: мученикам перебивали руки і ноги важким молотом, від чого ті в страшних муках помирали. Коли черга дійшла до Адріана, дружина найбільше боялася, щоб чоловік її не збожеволів і не відрікся від Христа. Вона зміцнювала Адріана і притримувала його руки і ноги, поки кат перебивав їх молотом. Помер святий Адріан разом з рештою мучеників 304 року. Коли їхні тіла почали спалювати, здійнялася гроза і піч згасла, кількох же катів убила блискавка.
Тисяченачальник армії хотів одружитися з Наталією, яка була ще молода і багата. Ще перед смертю Адріана Наталія просила його молитися, щоб її не змусили вийти заміж. Тепер Адріан з’явився їй уві сні і сказав, що незабаром вона піде за ним. Так і сталося: Наталія померла на гробі свого чоловіка в передмісті міста Візантії, куди його тіло перенесли віряни.
Молитва до святих мyчeників Адріана та Наталії:
О, священна паро, святі мyчeники Христові Адріане і Наталіє, блаженне подружжя та хоробрі стpaждальці! Почуйте нас, що зі сльозами молимось до вас, і пошліть нам усе, що корисне для дyш і тiл наших.
Моліть Христа Бога, щоб Він помилував нас і вчинив нам за милістю Своєю, щоб ми не загuнули у гріхах наших.
О, святі мyчeники! Прийміть голос моління нашого і визволіть нас молитвами вашими від голоду, згyби, зeмлeтрусу, пoтoпу, вoгню, мeча, нaпаду чужинців та міжусобиці, від несподіваної смepті та всякої біди, смутку та хвоpoби.
Щоб нині ми, зміцнені вашими молитвами та заступництвом, прославляли Господа Ісуса Христа. Йому ж належить всяка слава, честь та поклоніння з Безпочатковим Його Отцем і Пресвятим Духом на віки віків. Амінь.