День пам’яті святителя Михаїла, першого митрополита Київського
30 вересня відзначається день пам’яті святителя Михаїла, першого митрополита Київського, який мав великий вплив на формування православної церкви в Русі-Україні та хрестив князівське оточення, поклавши початок просвітленню Київської Русі.
Життя та спадок святителя Михаїла у формуванні Української Церкви
30 вересня – день пам’яті святителя Михаїла, першого митрополита Київського.
Святий Михаїл був першим митрополитом Київським, першим предстоятелем православної церкви в Русі-Україні. Константинопольський патріарх Миколай Хризоверг разом із собором єпископів призначив і поставив «у Русь» митрополитом Михаїла. Життєписець характеризує його як розумну й освічену людину. Усе життям він прожив немов святий. До нас не дійшло ніяких відомостей про діяльність святителя Михаїла до призначення «у Русь». Літописці подають різні відомості про його походження. Одні стверджують, що за національністю він був сирійцем, інші — болгарином.
Уся діяльність першого митрополита Київського Михаїла була схожою на апостольські труди. Він займався проповіддю Євангелія, відкривав по великих містах кафедри. Святитель Руської землі перш за все охрестив усе князівське оточення: синів князя Володимира, князівську знать і військо. «Того ж самого часу сам митрополит Михаїл, — писав святитель Димитрій Ростовський у книзі «Літопис-Синопсис», — охрестив наодинці в криниці або в джерелі всіх дванадцять синів Володимира, яких він мав від різних дружин. З того часу це джерело над Дніпром, де хрестилися сини Володимира, й понині називається Хрещатик». Православна Українська Церква ублажає святителя Михаїла як хрестителя першопрестольного града Києва.
У трудах проповіді Святого Євангелія святителю допомагав і сам князь Володимир. Саме він наказав усіх жителів Києва зібрати на березі Дніпра для святого хрещення, яке здійснив митрополит Михаїл із багатьма пресвітерами. Хрещенням Києва було покладено початок просвітленню Київської Русі світлом євангельської істини. У Києві святитель на честь свого небесного покровителя заклав монастир Св. Архістратига Божого Михаїла і при ньому церкву, тоді ще дерев’яну. На цьому святому місці монастир перетворився на великий Свято-Михайлівський Золотоверхий.
Після хрещення Києва святий Михаїл благословив князя Володимира на спорудження першої кам’яної Десятинної церкви на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Святитель не дожив до завершення її будівництва, але в цьому храмі зберігалися його мощі.
На Київській митрополичій кафедрі святитель пробув недовго. Через чотири роки після офіційного хрещення Руси-України (992) святитель спочив у Бозі. Дані про його упокоєння надає Літопис Київський і Каталог митрополитів Московський. Дата кончини митрополита Михаїла викарбувана і на його надгробку. Було сказано, що він був покладений у Десятинній церкві. Але оскільки цей храм тоді ще не був закінчений, то деякі історики вважають, що спочатку його останки поклали в Михайлівській дерев’яній церкві, яка слугувала йому кафедрою, а вже потім перенесли до Десятинної церкви, яка стала кафедрою київських митрополитів, наступників святого Михаїла. Князь Володимир дуже тужив за ревним архіпастирем землі Руської, адже митрополит був йому добрим порадником у державницьких справах.
О, святителе Михаїле, перший митрополите Київський,
Просимо твоєї молитви та благословення в цей лихий час війни.
Ти, як хреститель Києва, відкрив нам світло євангельської істини,
І допоміг нам стати частиною Церкви, Божого дому святого.
Заручися за нас перед Престолом Господа,
Щоб ми завжди вірно служили Богу та нашим братам і сестрам.
Збережи нас від зловживання владою і гордістю,
Навчи нас милосердю та смиренню, як ти сам жив.
О, святителе Михаїле, моли Бога за нас,
Щоб ми могли наслідувати твій приклад віри та ревного служіння.
Допоможи нам зрости в православному дусі та вірі, як ти, в часі управління Церквою,
Щоб ми завжди були світлом і сіллю для світу. Амінь.