Спершу це був церковний МАФ у вигляді трьох з’єднаних кіосків

Долю скандальної каплиці московського патріархату, що біля Десятинної церкви, – вирішили. Господарський суд Києва, який від 2020 року розглядав цю справу, зобов’язав знести будівлю УПЦ мп, бо вона з’явилася тут незаконно.

Спершу це був церковний МАФ у вигляді трьох з’єднаних кіосків, утім за часів президента-втікача віктора януковича тимчасову конструкцію почали поетапно розбудовувати. І набудували на повноцінну каплицю розміром близько 150 квадратних метрів. У московському патріархаті її називають Десятинним монастирем Різдва Пресвятої Богородиці.

“Вони не мали дозволів на землю. Вони мали, єдине, що один раз погодження для того, щоби провести пасхальне богослужіння і вони попросили: дайте нам дозвіл, щоб ми тимчасово поставили там намет, щоб зберігати там церковне приладдя. Вони намет не прибирали, попри заклики директора музею, всіляко пручалися, подали в суд”, – розповів релігієзнавець Дмитро Горєвой.

А там право власності на зведену будівлю визнали за московським патріархатом, однак земельна ділянка, на якій розташована каплиця, належить державі. Нині ця земля у розпорядженні Національного музею історії України. Зрозумівши, що добровільно полишати цю територію УПЦ мп наміру не має, музей подав до суду, щоби домогтися знесення будівлі. До позову приєдналися Мінкульт та Київська міська адміністрація. Кажуть: не видавали жодного дозволу на будівництво церковної споруди в історичній частині Києва. Однак, представники УПЦ мп у суді переконують, що й не мусили отримувати такі документи.

“Для того, щоби побудувати певну будівлю на земельній ділянці чужій, яка не належить цій особі, потрібно отримати речове право на цю будівлю або право оренди, або право користування, або право власності”, – зазначив представник департаменту земельних ресурсів КМДА Олександр Максименко.

“Ні, я так не гадаю, оскільки існують певні обставити, які можуть унеможливити отримання цих документів. Існують підстави, наприклад, щодо добросовісного користування довгий час, потім через отримання право власності через наявність вже побудованих на тій земельній ділянці якихось будівель”, – зауважив представник УПЦ мп Дмитро Дорофеєв.

Зрештою, і без “зеленого світла” від держави УПЦ мп змогла спорудити так звану каплицю, а от з узаконенням цієї споруди виникли проблеми, адже, зважаючи на те, що частина міста біля першого кам’яного храму Київської Русі розташовується у буферній зоні Софії Київської, там заборонене будь-яке будівництво.

“З прийняттям під охорону ЮНЕСКО Софійського собору і Печерської лаври процедури ускладнилися і на цій ділянці взагалі не можна будувати”, – додає представниця Національного музею історії України Наталія Панченко.

“Відповідно до законодавства мало бути погодження Верховної Ради, тому і застопорилося теж. Тому узаконити її для них теж не було можливості”, – каже завідувачка юридичного відділу Музею історії України Олена Банах.

Після чотиригодинного засідання, упродовж якого УПЦ мп не раз просили відкласти розгляд, суддя таки йде до нарадчої кімнати й ухвалює рішення на користь позивачів.

“Докази передання земельної ділянки відповідачу у користування, у власність у матеріалах справи відсутні. Документи, які підтверджують надання дозволів на будівництво, введення в експлуатацію також відсутні. У зв’язку з чим суд прийшов до висновку, що зазначена будівля є самочинним будівництвом”, – сказав суддя Господарського суду Києва Дмитро Баранов.

Із зали суду позивачі виходять задоволеними рішенням. А от УПЦ мп після рішення суду – небагатослівні. Кажуть лише, що готуватимуть апеляцію.

“Не буду коментувати, без коментарів. Сьогодні було прийняте, на нашу думку, неправильне, процесуально невиважене рішення судом. Ввоно буде оскаржене”, – заявив представник УПЦ мп.

І лише після цього можна буде братися за знесення каплиці. Усі витрати покладуть на релігійну громаду, що зводила її, попри відсутність дозволів. До слова, спроби позбутися скандальної каплиці були і раніше: 2018-го невідомі намагалися її підпалити, кинувши у будівлю коктейль Молотова. Тепер знесення самобуду продиктоване рішенням суду.