Урочиста церемонія відкриття Культурного Центру Греко-Православної Общини та виставки “Aziz İstanbul” відбулася за участю Святішого Вселенського Патріарха Варфоломія. Нове приміщення, реставроване шанованим Афанасієм та Мариною Мартіно, стане центром культурного життя греко-православної спільноти, експонуючи масляні полотна та акварелі з колекції фонду Афанасія та Марини Мартіно, а також християнські реліквії зі збірки Музею Sadberk Hanım Фонду Вехбі Коча.

Святійший Вселенський Патріарх Варфоломій відкрив Культурний Центр Греко-Православної Общини та виставку “Aziz İstanbul”

Святійший Вселенський Патріарх Варфоломій, увечері вівторка, 23 травня 2023 року, урочисто відкрив перебудоване та модернізоване приміщення Галатської Міської Школи, яке з теперішнього часу функціонуватиме як Культурний Центр Греко-Православної Общини, а також першу важливу виставку під назвою “Aziz İstanbul”, на якій представлені масляні полотна та акварелі, що зображують місто у XVIII і XIX століттях, зі збірки Благодійного Фонду Афанасія та Марини Мартіно, а також християнські реліквії з колекції Музею Sadberk Hanım Фонду Вехбі Коча.

У своєму виступі Святійший висловив свою вдячність шанованому Архонту пану Афанасію Мартіно, Політичному Керівнику Святого Гори, та його дружині шанованій Марині за реставрацію історичного будівельного комплексу Общини. “Їхні імена назавжди залишаться вритими в століття, у свідомості і пам’яті Греко-Православної Общини тут, у цьому історичному осередку”, підкреслив він і особливо подякував присутнім шанованим пану Рамі Кочу та його шанованій сестрі Міхрібан Арсел за ініціативу та внесок у здійснення першої виставки в цьому новому культурному просторі.

“Сьогодні розпочинається нова ера для Бакофіу Астикі Сходи Галати, яка зберігає дух освіти і культури, що представляла і виражала цю греко-римську освітню установу. Новий Культурний Центр нагадуватиме нам про присутність і шлях Румунії тут, у Місті Міст. Ми будемо пишатися тим, що успадкували від наших предків, нашими інституціями та храмами, ідеалами і цінностями, які вони втілювали. Сьогодні зміни і зменшення чисельності Греко-римської спільноти створили нові ситуації і багато вимог для нас, які залишаємось на батьківщині і повинні управляти цією цінною спадщиною. І безперечно, виправдане гордість за наших предків, за їх силу і довіру до сил і майбутнього Румунії, недостатнє. Але це стимул і толчок для того, щоб утримувати наші інституції відкритими, з функціонуванням, яке, у іншій формі, зберігає дух, який вони колись виражали. Звичайно, є рішення, є особи і можна знайти засоби, щоб відповісти на цей обов’язок. Ми повинні бути об’єднані, мати спільні цілі і, звичайно, створити можливості для співпраці, які, безсумнівно, надає велике Місто, в якому ми живемо. Наше Місто, простір співіснування людей з різним культурним фоном, закликає нас жити творчо, відкривати цінність і силу спілкування, міжкультурності, співпраці і солідарності. Місто повинно стати прикладом мирного співжиття різних, посилювати на “світовій сцені культури солідарності”, спільних світових цінностей, які є основою великих релігій і цивілізацій.

Ці фундаментальні цінності існують. Вони не повинні бути створені, але виявлені і висвітлені як загальна етика та духовна спадщина всього людства. Видатні сучасні духовні люди правильно наголошують, що поряд із нашим зусиллям збереження та розвитку нашої особливої культурної ідентичності та духовної індивідуальності, ми повинні цікавитися просуванням універсальних, всесвітніх цінностей, які є вираженням єдності людського роду”.

І Патріарх продовжив:

“Ми особисто, у якості представника найдавнішої духовної установи в цьому Місті, нашого Вселенського Патріархату, боремося за цю мету, за нашу власну спадщину, з повагою до інших традицій і до загальних фундаментальних цінностей, які є запорукою мирного майбутнього для всього людства. З такими сподіваннями ми сприяємо діалогу та співпраці між релігіями, прагнемо захистити навколишнє середовище за допомогою різних ініціатив, подолати релігійний фундаменталізм, працювати на мир, злагоду та співробітництво. Проблеми вирішуються спільними зусиллями, взаємною довірою, вірою в людський наполегливий труд і довірою до Божого провидіння, яке освітлює наш розум і зміцнює нашу волю. Закриті в нашому маленькому світі, ми не приносимо користі нікому, навіть собі.

Ми дякуємо всім вам за вашу присутність і участь у нашій радості за нову сторінку, яка відкривається сьогодні для нашого Фонду, за нову надію. Багато подяки адресуємо організаторам і координаторам цього прекрасного заходу. Ми раді виставці і ще раз висловлюємо щирі подяки пану та пані Мартіну та сім’ї Коч”.

У своєму виступі, Патріарх висловив подяку співробітникам пари Мартіну, зокрема пану Григорію Пенелі, та компанії Tabanlıoğlu за відповідальне та швидке виконання проекту, а також Президентці Правління Фонду Галата Астані Галат Косморосану, пану Марії Коморосану, та її членам за позитивний внесок і співпрацю під час реконструкційних робіт.

Раніше Панагіотат звернувся до Президентки Фонду Галата Астані, пані Марії Коморосану, та великодушного благодійника пана Атанасія Мартіну, а про виставку говорила Генеральна консул Гюля Білгі.

Після цього Панагіотат, разом з парою Мартіну, шановним паном Рахмі Коч і шановною пані Семахат Арсель, оглянув виставку.

На урочистостях з нагоди відкриття нового Культурного Центру Греко-Української Громади присутні були Єпископи Трону, священнослужителі Патріаршої Кулі, Почесні Офіціали Великої Синодальної Канцелярії, Генеральні Консули Греції та України в Стамбулі, шановна пані Георгія Султанопулу і шановний пан Роман Недільський, представники Греко-української громади, представники літератури та мистецтва, а також багато інших запрошених гостей.