Важливість віри та віровчень у подоланні стигми навколо ВІЛ/СНІД та інших соціально значущих захворювань. Проєкт “Віра за життя” допомагає священникам і вірянам відкрито говорити про ці теми та розширювати обізнаність.

Священники і ВІЛ: Долаючи Сторону Сорому

Не будемо приховувати, але люди бояться говорити про ВІЛ.

Людям соромно підіймати ці питання. Значно легше уникати цієї теми і вдавати, що нічого не відбувається.

Те, що люди не бажають говорити на важливі теми, те що люди стигматизують і соціально значущі захворювання, і людей, які хворіють на них – впливає на готовність говорити священника із людьми про ВІЛ, вірусні гепатити, туберкульоз.

Але команда проєкту «Віра за життя» вважає, що це лише питання часу.

Адже відтоді, коли ВІЛ вважався чумою ХХ століття і тепер, коли вже навіть відомі випадки одужання – пройшло не мало і не багато – кілька десятьків років. І повинно пройти ще трохи часу, коли про ВІЛ говорити буде не страшно і не соромно.

Та ми ж не можемо просто чекати. Ми діємо.

Викладачі духовних семінарій, звичайні парафіяльні священники вже зараз викладають семінаристам, вже зараз говорять з вірянами про ВІЛ/СНІД, про профілактику, про убезпечення, про порядок дій у разі інфікування, цим самим долаючи величезне провалля між суспільством і ВІЛ-інфікованими.

Вони вже зараз кажуть, що ВІЛ – це не вирок, що люди, які живуть з ВІЛ – так само члени суспільства і так само мають право на життя, на любов і прийняття.

По найважливішій причині – їх створив Бог і Бог їх любить. Так само як кожного і кожну з нас.

Бережімо себе і пізнаваймо цей світ повніше!

На фото священник ПЦУ, викладач Київської православної богословської академії разом із студентами 4 курсу, майбутніми священниками розбирають основні питання соціально значущих захворювань.

Джерело: «Соціальне служіння Української Православної Церкви – ПЦУ»