Митрополит Епіфаній пояснює духовне значення вшанування Пресвятої Богородиці у житті Церкви.

Через довіру і смирення Діва Марія стала дороговказом для кожного вірянина

У житті Церкви постать Пресвятої Богородиці посідає особливе місце — не лише як Матері Спасителя, але як живого прикладу відповіді людини на Божий поклик. Саме це, як наголошує Митрополит Епіфаній, є ключем до розуміння тієї глибокої пошани, яку віряни з покоління в покоління виявляють до Діви Марії.

За словами Предстоятеля Православної Церкви України, Пресвята Богородиця є образом довіри до Бога, яка не має умов і не боїться невідомого. Її відповідь на Благовіщення стала не лише історичною подією, але й духовним дороговказом для кожного християнина. У цій відповіді — «так» Божій волі — поєдналися свобода людини і дія Божественної благодаті.

Митрополит Епіфаній у своїх роздумах неодноразово підкреслює, що вшанування Богородиці — це не лише шанування Її як Матері Христа, а передусім як взірця істинної віри. Її життя стало свідченням глибокої внутрішньої сили, смирення і любові, яка не шукає вигоди, але віддає себе повністю служінню Богові.

Особливо близьким цей образ є для українського народу. Упродовж століть, у часи воєн, випробувань і поневолення, віряни звертали свої молитви до Богородиці як до Небесної Заступниці. Її образ — від давніх ікон до сучасних молитов — став символом незламності, духовної опори і надії. Саме тому, як зазначає Предстоятель ПЦУ, віра в Її заступництво не є абстрактною, а живою реальністю, яка підтримує людей у найважчі моменти життя

У період Великого посту ці роздуми набувають особливого значення. Шлях до Воскресіння Христового — це шлях через страждання, очищення і внутрішню боротьбу. І саме Пресвята Богородиця є тією, хто пройшла цей шлях разом зі Своїм Сином до кінця, залишаючись поруч у найважчі хвилини.

Як підкреслює Митрополит Епіфаній, для сучасної людини приклад Богородиці є закликом до довіри Богові навіть тоді, коли обставини здаються незрозумілими чи складними. Її віра була не показною, а глибокою і тихою — такою, що здатна змінювати серце людини і відкривати його для Божої дії.

Сьогодні, коли світ переживає складні випробування, цей приклад звучить особливо актуально. Довіра до Бога, любов, що не шукає свого, і надія, яка не згасає навіть у темряві — усе це ми знаходимо у постаті Пресвятої Богородиці.

І тому, звертаючись до Неї в молитвах, віряни не лише шукають допомоги, але й вчаться жити так, щоб їхнє життя ставало відповіддю на Божий поклик. Бо саме така віра — жива, дієва і наповнена любов’ю — веде людину до світла Воскресіння.

ДЖЕРЕЛО