Приклад святого Якова Зеведеєва надихає на духовну мужність, любов і смирення перед Господом.

Роздуми Митрополита Епіфанія про значення апостольського прикладу в нашому житті

Уроки апостольського служіння святого Якова Зеведеєва: Вчитель, який вчив любові

Сьогодні Православна Церква вшановує пам’ять одного з найближчих учнів Господа нашого Ісуса Христа – святого апостола Якова Зеведеєва. Він був покликаний до служіння разом із братом, апостолом і євангелистом Іоаном Богословом. Вони обоє стали частиною внутрішнього кола апостолів – тих, хто перебував найближче до Спасителя, бачив Його Преображення, молився з Ним у Гетсиманському саду, був свідком численних чудес.

Святий апостол Яків належить до тих, хто першим прийняв заклик Ісуса Христа – залишивши звичне життя, рибальство, родину, пішов за Ним. Це рішення змінило його назавжди, бо він вирішив не просто слухати, а вчитися – жити, як Учитель, любити, як Він, і свідчити істину аж до смерті. Саме Яків Зеведеїв став першим з апостолів, хто прийняв мученицьку смерть – свідчення найвищої любові до Господа.

Митрополит Київський і всієї України Епіфаній у своїх роздумах наголошує: приклад апостолів – це не лише історичне свідчення. Це – дороговказ для кожного з нас. Бо апостоли, попри близькість до Христа, були звичайними людьми: з сумнівами, питаннями, слабкостями. Вони теж помилялися, але Христос не відвертався від них. Він навчав – не примусом, а прикладом. І навчає нас і сьогодні.

«Ісус Христос був і залишається для всіх нас зразком істинного Вчителя. А Його взаємини з найближчими учнями – щирі, насичені, дуже повчальні. Учні були різні – за віком, походженням, професією. Але Його любов, Його істина об’єднувала їх», – підкреслює Предстоятель ПЦУ.

Навчання, за словами Митрополита, не можливе без співдії. Навіть найбільший Учитель не може навчити того, хто не хоче вчитися. Ми бачимо це і в Євангелії – апостоли, які боялися, зраджували, прагнули влади, але врешті – змінилися. Бо дозволили Христу діяти в їхніх серцях. Вони навчилися любові.

«Кожен з нас – учитель для інших. Наше життя, слова, дії, навіть думки – можуть бути уроками. І ми повинні прагнути, аби ці уроки були добрими, милосердними і правдивими», – зазначає Блаженніший Епіфаній.

Святий апостол Яків Зеведеїв став взірцем такого уроку – життя у правді, вірності і любові. Його шлях показує: навіть у складні часи, коли нас переслідує неправда, зневіра, несправедливість – любов до Бога і ближніх дає силу стояти.

«Усе у вас нехай буде з любов’ю» (1 Кор. 16:14) – навчає святий апостол Павло. І цей заповіт хай буде основою кожного нашого вчинку. Бо любов – це головний урок нашого Учителя, Ісуса Христа.

Наслідуймо приклад апостолів. Вчімося і навчаймо інших любові, вірності, смиренню. Бо лише через любов ми стаємо справжніми учнями Христовими.

ДЖЕРЕЛО