Свято Антипасхи не є запереченням Пасхи, а скоріше його доповненням, відзначаючи повернення до радості Христового Воскресіння.

Традиція і значення свята Антипасхи: віддання Великодня та друге явлення Ісуса Христа

Антипасха – це не «заперечення» Пасхи, як спершу можна подумати. У перекладі з грецької «αντίπασχα» означає «навпроти Пасхи», «замість Пасхи». По суті і за характером богослужінь, Антипасха означає повернення до свята Світлого Христового Воскресіння.

Традиція по-особливому завершувати Світлий тиждень, урочисто відзначаючи цей, восьмий день по Великодню, є давньою. Про неї відомо ще з VI століття. У стародавній єрусалимській традиції цього дня богослужіння відбувалося подібно до пасхального. Але тоді цей день був здебільшого святом «віддання Пасхи». В той день звершувались також певні обряди на завершення хрещення оголошених, яке відбувалося у Велику суботу.

Після IX століття акцент богослужінь цієї неділі дещо змінився: замість «віддання Великодня» свято стало спогадом другого явлення Воскреслого Христа апостолам, яке відбулося восьмого дня після воскресіння. Тоді Ісус Христос явився Своїм учням заради апостола Фоми, який не був присутнім під час попереднього явлення, а тому хотів особисто переконатися в цьому і побачити Воскреслого Христа на власні очі. Через це цю неділю почали називати Фоминою.

Богослужіння Антипасхи відбувається за чином дванадцятих Господніх свят, хоча сам цей день до таких формально не належить. Також це свято відкриває період, коли знову можна звершувати Таїнство вінчання.