Освячення дронів для ЗСУ викликає неоднозначну реакцію через участь архієрея з «документами ДНР».

Як архієрей із суперечливим минулим перетворив вшанування волонтерів на театр абсурду

Анекдотична пастораль: як кримінальний архієрей-громадянин ДНР освячує дрони

Є ситуації, які влучно описують одне слово: анекдот. Уявіть картину: під заставу випускають архієрея, якого підозрюють у криміналі. І замість того, щоб піти в тінь, він вирішує «служити Батьківщині і Православній Церкві України» — освячувати дрони. Так-так, ті самі дрони, які допомагають нашим військовим нищити окупантів. І все це з паспортом так званої «ДНР» у кишені та Постановою про закриття кримінального провадження винесеною «правоохоронцями ЛНР»!

Відлуння «святості» в кишені

Це не сцена з фільму абсурду. Це реальність, яку хочеться побачити наживо, щоб перевірити: чи це справжнє життя, чи геніальна постановка театру абсурду? Поки волонтери, військові й справжні священнослужителі працюють на перемогу, уявний «герой ПЦУ» продовжує фарс: із трибуни лунають пафосні промови, звучать «молитви», а в кишені зручно вмостився документ, який свідчить про «глибоку духовну єдність» із терористами.

Іронія моменту

Тепер уявімо, як на цю ситуацію реагує світ. Волонтери, які без сну і відпочинку пакують гуманітарку, передають кошти й розробляють нові стратегії допомоги фронту, раптом бачать новину: «Архієрей освятив дрони для ЗСУ». Чудово! Але чи не той це архієрей, що сам із кримінальним шлейфом та ще й із символічним «прапором» ворога в кишені?

Міжнародний день волонтера — день фарсу чи героїзму?

5 грудня в Україні та світі відзначають Міжнародний день волонтера. У Тернопільській обласній філармонії цього року організували захід, присвячений волонтерам, які роблять величезний внесок у перемогу. Благословенні грамоти, вдячні слова, навіть дрони для армії! Прекрасний момент, якби не те, що парадоксальною зіркою цієї події став архієрей Петранюк, чия присутність перетворила все на фарс.

Молитва і «документи»

Мабуть, освячення дронів із таким «пастирем» виглядає символічно: з одного боку — молитва, з іншого — «паспорт ДНР». Але замість підтримки бойового духу залишається запитання: що ми освячуємо? Дрони для перемоги чи подвійні стандарти?

Фінал під оперу

Після пафосного дійства всі пішли насолоджуватися «Наталкою Полтавкою». Як писав у повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький, «сміх крізь сльози» — ідеальний опис цієї ситуації. Бо війна вчить нас, що справжня підтримка й допомога мають бути щирими, без жодної «ДНРівської» сволоти в лавах ПЦУ.

На війні героїв багато, але не всі з них смішні. Деякі просто анекдотичні. Знайомтесь: цілий архієпископ Тихон (в миру Петранюк Тарас Іванович).

Джерело: Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія