Митрополит Епіфаній пропонує сприймати навколишнє як відблиск Божої милості, звертаючи увагу на природу як джерело натхнення та умиротворення під час тяжких випробувань. Він наголошує на важливості догляду за духовним здоров’ям, щоб наповнити життя змістом, що перевершує фізичне існування.

Пошук розради та спокою в диві Божої творчості у часи випробувань

Все, створене Господом, створене на благо. Все, що нас оточує – довкілля, природа – це все відблиск Божої милості до нас. Жива й нежива природа відображає красу і довершеність задумів Творця, і саме вона є одним із джерел, де ми можемо черпати натхнення, розраду і умиротворення в ці тяжкі часи випробувань.

Війна випалює душу. Часом здається – буквально і до тла. Смерть, горе, біль і втрати, які вона несе, призводять до духовної порожнечі, яку марно намагатися заповнити якимись звичайними речами. Як наше тіло потребує їжі для свого функціонування, так і наша душа теж потребує поживи, духовної. Турбуватися про духовне здоров’я дуже важливо, бо насправді саме душа животворить тіло. Це вона має розум, волю і почуття, які наповнюють життя тіла змістом, що є вищим за примітивне фізичне існування і який перевершує мить сьогодення.

Зараз, навесні, довкола є безліч прикладів того, що життя завжди перемагає смерть. Навчіться помічати втілену Богом красу в дрібницях: у тендітній ароматній квітці, в молодій соковитій зелені, яка вкриває землю, у милозвучних переливах співів птахів, в кожній краплині роси, яка посміхається сонцю, в кожній хмаринці, яка біжить по небу – в усіх кольорах, формах і візерунках створеної Богом природи.

Побачте, почуйте, відчуйте її красу – вона подарує вам натхнення. Адже часом тиша і усамітненість на природі у спогляданні величі Божого творіння заспокоює набагато краще, аніж безліч слів.