
Миколаївська дерев’яна церква в с. Нові Млини: Втрачена архітектурна спадщина Чернігівщини
Миколаївська дерев’яна церква в селі Нові Млини на Чернігівщині, побудована в XVIII столітті, виділялася складною архітектурною композицією та унікальними розрізами. Вона мала трьохпрестольну структуру та величезний восьмериковий верх. Зруйнована у 1930-х роках, залишки цієї цінної спадщини вивчені та збережені завдяки дослідженням С. Таранушенка.
Унікальна церковна споруда XVIII століття, зруйнована у 1930-х роках
Миколаївська дерев’яна церква в с. Нові Млини на Чернігівщині: Втрачена пам’ятка архітектурної спадщини
Миколаївська дерев’яна церква, розташована в селі Нові Млини на Чернігівщині, є одним з втрачених об’єктів архітектурної спадщини. Збудована в XVIII столітті (точна дата не встановлена), вона відзначалася своєю складною архітектурною композицією, яка була унікальною і неповторною серед інших церковних споруд.
Церква була трьохпрестольною і мала незвичайну архітектурну структуру. Основне ядро будівлі складалося з трьох частин, розташованих на одному рівні. Нава мала прямокутну форму зі зрізаними зовнішніми кутами, а над нею витягувався восьмериковий верх з тризаломний оформленням. Висота внутрішньої частини цього верху становила 25,7 метра, що робило її однією з найвищих церковних споруд на Лівобережжі. Вівтар мав гранчасту форму, а бабинець був квадратним за планом. Їх перекривали плоскі стелі, а весь комплекс завершувався вальмовими дахами.
Незвичайність цієї церкви полягала також у наявності високих баштоподібних чотиригранних зрубів, відомих як слупи, які прилягали до бабинця з обох боків. Їх верхи були оформлені у двозаломний стиль і були об’єднані притвором, що відомий як “передбабинець”. Подібне архітектурне рішення зустрічалося лише в Вознесенській церкві в Березні.
Поза вівтарем були додаткові дерев’яні споруди, такі як прямокутні зрубики дияконника й жертовника, а перед бічними дверима нави розташовувались низькі притвори. У стінах церкви були прорізані вікна різних форм: прямокутні, хрестоподібні, круглі, що сприяло доброму освітленню внутрішнього простору. Всі зруби зовні були ошатно оздоблені вертикальними дошками і нащільниками, які підкреслювали вертикальний характер композиції. Аркатура та різьблені карнизи також були використані в оздобленні церкви.
На жаль, в 1930-х роках цю церкву зруйнували. Однак до її знищення вона була досліджена, виміряна та сфотографована С. Таранушенком, що надало можливість зберегти певну інформацію про цю цінну архітектурну спадщину.
Життя та краса Миколаївської дерев’яної церкви в с. Нові Млини зберігаються в спогадах та дослідженнях, нагадуючи нам про важливість охорони та збереження нашої культурної спадщини для майбутніх поколінь.



