Україна відзначає 500-й день від початку повномасштабного вторгнення російської федерації. У цей період український народ продовжує боротися за свою незалежність, відновлює державу, автокефальну Православну Церкву та українську ідентичність. Навіть у складних умовах війни, українці проявляють єдність, спільну молитву та прагнення до перемоги.

Понад дев’ять років від початку агресії – віра відновлення та єдність

Понад девʼять років тому агресор відкрито увірвався у наш спільний дім. Увірвався для того, щоби знищити нас як окремий народ, як окрему націю. А сьогодні вже виповнюється 500-й день з часу повномасштабного вторгнення російської федерації на нашу українську землю. Так, війна триває вже 10-й рік, півтисячі днів триває відкритий напад і неприхований кремлівський державний терор. Але якщо справедливо зауважити, то ця війна триває вже декілька століть. Зокрема протягом останнього століття нас намагалися знищити, нас намагалися розчинити в «єдиному радянському народові». Намагалися знищити нашу українську ідентичність. Нашу мову, нашу культуру і нашу Церкву.

Але ми засвідчили, що ми незнищенні.

Ми відновили свою державу, відновили свою автокефальну помісну Українську Православну Церкву. Ми спілкуємося своєю рідною, зрозумілою українською мовою. Ми плекаємо свою українську культуру.

Сьогодні продовжується об’єднавчий процес. Ми чуємо, як поступово громада за громадою ухвалюють рішення про приєднання до великої родини єдиної помісної Православної Церкви України. І в майбутньому всі православні українці об’єднаються навколо київського престолу – ми віримо в це і працюємо для цього.

Нинішнього тижня навідав Дрогобицько-Самбірську та Івано-Франківсько-Галицьку єпархії, де спільно з вірними підносив молитви за Україну та її новітніх героїв, аби Господь давав їм наснаги та терпіння продовжувати боротьбу за український народ. Ми молилися за упокій душ загиблих захисників та усіх внаслідок дій російського агресора невинно вбитих мирних мешканців.

Сьогодні ми також помолитися за Головнокомандувача наших збройних сил генерала Валерія Залужного, якому виповнилося 50 років. Дякуємо Богові, що на чолі наших збройних сил у цей відповідальний час стоїть воїн нової формації, професіонал і відданий син України. Бажаємо йому і всім нашим воїнам – перемоги! Многії літа!

Боже великий, єдиний,
Нам Україну храни,
Волі і світу промінням
Ти її осіни.

Світлом науки і знання
Нас, дітей, просвіти,
В чистій любові до краю,
Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже єдиний,
Нам Україну храни,
Всі свої даски й щедроти
Ти на люд наш зверни.

Дай йому волю, дай йому долю,
Дай доброго світу, щастя,
Дай, Боже, народу
І многая, многая літа.

Ми єднаємося у спільній молитві, єднаємося у спільних добрих діяннях і, звісно ж, єднаємося у спільній боротьбі проти ворога. Українська єдність допомагає встояти нам навіть у найскладніші часи.

Молімо Господа, аби Він сподобив нас зберегти цю єдність та пронести її через усі випробування, аби серед нас панувала любов і злагода, і Боже благословення перебувало над нами!

Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни!