Нерукотворний Лик Христа: свято віри й благословення
У православних храмах відзначають Перенесення Нерукотворного образу Господа Ісуса Христа — святиню, що прославилася зціленнями та благодаттю.
Від Едеси до Константинополя: шлях святині, яка відкриває нам любов Господа
16 серпня православні християни вшановують свято Перенесення Нерукотворного образу Господа Ісуса Христа з Едеси до Константинополя — подію, яка назавжди залишила глибокий слід у житті Церкви.
За давнім переданням, правитель Едеси Авгар тяжко хворів і прагнув бодай побачити Спасителя. Він надіслав художника Ананію, щоб змалювати обличчя Христа. Але лик Господній сяяв небесною красою, яку неможливо було передати людською рукою. Тоді Христос умив Своє обличчя і витер його полотном, на якому чудесним чином з’явився Його образ. Саме цей Убрус став святинею, що принесла Авгарові зцілення і віру.
У 944 році ця святиня урочисто була перенесена до Константинополя. Уся столиця Візантії зустрічала її з лампадами, співами та молитвами. Відтоді Нерукотворний образ прославився численними чудесами, ставши видимим свідченням того, що Бог став людиною для спасіння світу.
Нерукотворний Лик Спасителя нагадує нам: Христос — не далекий, а близький, завжди поруч зі Своїм народом. Перед цією святинею християни схиляють голови, звертаючись у молитві не до полотна, а до Самого Господа, Який дивиться на нас Своїм люблячим поглядом.
У день цього свята Церква закликає кожного відкрити серце Христові, просити Його благословення й сили для духовної боротьби. Бо той самий Господь, Який явив Свій образ у Едесі, продовжує являти Себе всім, хто з вірою шукає Його світла.
МОЛИТВА
Преблагий Господи Ісусе Христе, Боже наш, Ти – людський образ пресвятого лиця Твого, водою обмивши та обрусом обтерши, чудесно зволився залишити його на тому обрусі для зцілення едейского царя Авгаря. Ти благословив лик людської природи Твоєї на обрусі Вероніки зобразити. Ось і ми, грішні раби Твої, душевними і тілесними недугами одержимі, лиця Твого, Господи, шукаємо і з Давидом у смиренні душ наших взиваємо: не відкинь нас від лиця Твого і Духа Святого не відніми від нас, о Всеблагий Боже наш! Ти єдиний Святий і во Святих спочиваєш, вообрази Сам Себе в душах наших, щоб були ми синами, дочками Твоїми і наслідниками Царства Твого. І так Тебе, Премилостивого Бога нашого, соборно з Безначальним Отцем і Пресвятим Духом Твоїм славити не перестанемо навіки-віків. Амінь.