Ікона Божої Матері «Вишгородська»: давня святиня у серці української історії
Ікона, отримана великим князем Мстиславом Володимировичем у 1131 році, зберігалася відповідно до Передання у Єрусалимі та Константинополі, перейшла в руки київських князів і врешті-решт була викрадена та вивезена до міста Владіміра на Клязьмі.
Важливий символ української духовності: втрата ікони та її подальша доля
Українська Церква вшановує цю чудотворну ікону Божої Матері в день пам’яті благовірного великого князя Мстислава Володимировича, який отримав її в дар від Константинопольського Патріарха в 1131 році. Ця ікона – типу Елеуса (грец. ᾿Ελεοῦσα – милуюча, співчуваюча, милосердна, ніжна). На іконі зображена Богоматір, Яка з любов’ю і ніжністю пригортає Свого Сина, Господа нашого Ісуса Христа.
За Переданням, цей образ був написаний святим апостолом і євангелістом Лукою в Єрусалимі та зберігався там до V століття, після чого був перевезений до Константинополя. У ХІІ столітті ікону було передано з Константинополя до Києва як придане княжні з роду Мономаховичів, яка виходила заміж за Ісака, молодшого сина імператора Олексія Комніна. Ця ікона не одразу була перенесена у Вишгород, де розташована була заміська резиденція київських князів і стояла їхня домова церква святих Бориса і Гліба. Найвірогідніше, початковим місцем перебування візантійської святині був собор Софії Київської. Бо якби вона перебувала в Печерському монастирі, про неї напевне було б згадано в Печерському Патерику.
У 1136 році цей чудотворний образ був поставлений у дівочому монастирі міста Вишгород, біля нього відбувалися чудеса та зцілення, і багато паломників приходили вшанувати Вишгородську ікону Божої Матері. Так було до часу, коли її через кілька десятиліть звідти не викрав син засновника москви Юрія Долгорукого. В 1155 році володимиро-суздальський князь Андрій зруйнував частину Вишгорода та, викравши ікону Богородиці, вивіз її до Суздальщини.
Викрадену чудотворну Вишгородську ікону Божої Матері він розмістив в Успенському соборі в м. Владімір-на-Клязьмі (нині м. Владімір, рф). Її перейменували на «Владімірскую» і нині шанують як одну з найдавніших в РПЦ – звісно, не згадуючи про крадіжку святині й руйнування Вишгорода. В 1395 році ікону вперше принесли в москву. Російська Церква вшановує цю ікону тричі: 3 червня, 6 липня та 8 вересня (за новим стилем) – всі ці дати пов’язані з москвою: зустріч ікони та визволення від Тамерлана в 1395 році, визволення від ординського хана Ахмата в 1480 році та кримського хана Махмет-Гірея в 1521 році.
Ми ж вшановуємо пам՚ять давньої української святині в дату, яка пов’язана з нашою власною історією. Дай Бог, прийде час, правда переможе, і ця вкрадена реліквія нашого народу повернеться додому.
Молитва до Божої Матері на честь Її чудотворної ікони Вишгородська (Володимирська)
До кого вдамося, Владичице? До кого припадемо у скорботі нашій, якщо не до Тебе, Царице Небесна? Хто плач наш і зітхання прийме, якщо не Ти, Пренепорочна, Надіє християн і Пристановище нам, грішним? Хто перевершить Тебе у милості? Прихили слух Твій до нас, Владичице, Мати Бога нашого, і не відкинь тих, хто потребує допомоги Твоєї: почуй стогін наш, підкріпи нас, грішних, врозуми і навчи, Царице Небесна, і не відступи від нас, рабів Твоїх, Владичице, за нарікання наше, але будь нам Матір’ю й Заступницею, і передай нас милостивому покрову Сина Твого. Влаштуй нашу долю, як Сама звелиш, і приведи нас, грішних, до тихого й мирного життя, щоб, оплакуючи гріхи наші, ми раділи з Тобою завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.