Сайт працює за підтримки Фонду пам`яті Блаженнішого Митрополита Мефодія
21 серпня 2020 року Божого на сайті ГО “Фонд пам`яті Блаженнішого Митрополита Мефодія” було опубліковано розслідування стосовно скандального Архієпископа Тихона (Петранюка Тараса Івановича).
https://mefodiy.org.ua/lyapas-pravoslavniy-cerkvi-ukraini-vi/
Дітки привітали українців з Днем Державного Прапора та 29-ю річницею Незалежності України.
Жовто-синє знамено – чисте небо й поля.
Свято в тебе і в мене, моя мила земля.
Скільки світла і миру у найкращому стягу!
Скільки мужності й сили, що дає нам наснагу!
Україна свій прапор на свята піднімає,
Патріот в своїм серці завжди стяг той тримає.
І ніколи народ наш, ворогам не здолати,
Якщо будемо міцно ми знамено тримати.
Хай повік чистий колір у знамен не злиняє,
Хай на щоглі мов світоч, прапор мирний наш сяє!
Прес-служба Андріївської церкви
Голова Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія Наталія Шевчук відповідає на численні листи та повідомлення стосовно справи незаконного продажу чоловічого монастиря святих Петра і Павла (пам’ятки архітектури місцевого значення Червоногородський замок):
Схема відчуження монастиря, хто саме продав і як це відбувалось.
Дорогі браття і сестри! Не владики Московського чи Київського патріархатів УПЦ, не греко-католики, а саме представники УАПЦ – обидва уродженці Львівщини: тодішній Митрополит Київський і всієї України МАКАРІЙ (в миру Малетич Микола Іванович, 1944 р. н.), Предстоятель УАПЦ, та Архієпископ МСТИСЛАВ (в миру Гук Ростислав Володимирович, 1978 р. н.), керуючий Тернопільською Єпархією УАПЦ, – за попередньою змовою продали монастир із землею в Тернопільській області у приватну власність і отримали за цю оборудку чималу готівку. Наголошую: вони зробили це без відома духовенства та Архієрейського Собору Автокефальної Церкви. Одноосібно Малетич і Гук у 2016 році позбавили Церкву майна вартістю два мільйони доларів. Це, сподіваюсь, чітко зрозуміло?!
Майно монастиря було оцінено у сумі 473 542 грн. Я б хотіла подивитись в очі тому оцінщику – Максимчуку. Вдумайтесь: жодної копійки не зарахували на рахунок монастиря, тобто Тернопільської Єпархії УАПЦ. Малетич і Гук продали монастир, отримали грошову винагороду і навіть суму, вказану як оцінка майна, на рахунок єпархії не поклали!!! Монастир продали, кошти поклали собі в кишені і роз’їхались. Зрозуміло, так?
На час, коли мною було викрито цю аферу, владики Макарій і Мстислав не встигли виконати свої зобов’язання, а саме – переоформити третю частину комплексу Петро-Павлівського чоловічого монастиря, бо в Архієпископа Мстислава так запаморочилося в голові від успіху, що він казився в барі «СІТІ», де і був зафіксований і пропіарений на всю Україну журналістами телеканалу «1+1». Проте ці два ділка все ще залишались при владі, прикриваючи один одного, в повній впевненості, що справу замнуть.
Деякі патріоти з Галичини закидають мені, що публічний скандал довкола проданого монастиря підриває авторитет ПЦУ та архієреїв на догоду Москві.
То що ви мені пропонуєте? Представити Макарія та Мстислава до ордена? Може, їм ще в ніжки поклонитись, що позбавили Церкву такого «баласту» – монастиря і землі? Я неодноразово зверталась до Предстоятеля ПЦУ з конкретним проханням: вжити заходів і повернути продане майно Церкві. Не мені, зауважте, а саме Церкві. Досі не отримала жодної відповіді. Це не мої рідні брати, священнослужителі Московського Патріархату, не я прагнула Галицької Митрополії та підписувала зрадливий лист патріарху Кирилу, не я збиралась іти до Митрополита Онуфрія з поклоном… Отже, тут ще треба розібратись, хто на догоду кому служить і кому Москва від очей далека, але серцю близька!
Щодо питання про зневажливе ставлення до Митрополита та ієрархів, а також моїх коментарів на межі зухвалості, про фейки та маніпуляції у пресі.
Дорогі браття і сестри! Я 15 років працювала помічником глави УАПЦ – Митрополита Мефодія, вже понад пʼять років очолюю Фонд пам’яті Його Блаженства, а тому чітко усвідомлюю, яким має бути архієрей, оскільки у моєму житті був живий приклад.
Я з глибокою повагою ставлюсь до духовного сану та людей похилого віку, однак рішуче не замовчуватиму злочини, скоєні проти Церкви, навіть якщо такий злочин скоїла перша особа, Предстоятель, незважаючи ані на його вік, ані на його сан. Правда Христова – джерело моєї віри, я не відступлюся від своїх релігійних переконань і, якщо потрібно, ціною власного життя відстоюватиму інтереси Церкви. Проданий монастир буде повернуто!
Щодо фейків і маніпуляцій у пресі – звичайно, це резонансна справа, і я розумію відповідальність перед людьми і священнослужителями, тому кожен свій крок підтверджую конкретними документами, листами і фактами. Жодна людина з церковного середовища не береться коментувати цю жахливу подію, оскільки це нонсенс, щоб архієреї продали, а не надбали чи побудували, монастир. Що тут скажеш, коли факти вбивчі, усі докази очевидні. Це скандал, а тому ніхто не бажає роздмухувати й без того палаючий вогонь злочинної змови. Залишається одне – волати про фейк, покривати один одного й очікувати затишшя. Я особисто готова у будь-який час прибути в призначене місце і провести дебати з Митрополитом Макарієм у присутності вірян, духовенства та журналістів, тоді одразу буде видно, хто з нас блефує, що є фейком і кому варто було б у добрий час сказати, а в лихий промовчати.
Що я добиваюсь у справі монастиря? Чому Фонд займається цією справою?
Оскільки я як голова Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія є заявником у низці кримінальних проваджень, мої процесуальні можливості обмежені, тому потрібно отримати повноваження від Церкви, а Митрополит Епіфаній як глава ПЦУ ігнорує наші дії, листи та звернення. Допускаю, що не з власної волі. Можливість представляти інтереси потерпілої сторони дозволили б мені робити більш жорсткі та дієві кроки, аби повернути монастир, а злочинне угруповання відправити на лаву підсудних. Якщо я така неприйнятна кандидатура для ПЦУ, оскільки протягом чотирьох років не даю завершити вже скоєний злочин проти Церкви і власними коштами, силами та часом захищаю інтереси Української Церкви, то нехай Предстоятель ПЦУ Владика ЕПІФАНІЙ призначить більш гідну людину чи залучить фахівців у галузі юриспруденції, що діятимуть виключно в інтересах Православної Церкви України, а не тримає Архієпископа Тихона (Петранюка), відомого шахрая, єпархіальним архієреєм Тернопільської Єпархії ПЦУ, бо це рівноцінно тому, що пустити козла в город.
Чому цим не займаються представники Церкви? Чому Церква не робить офіційних заяв чи спростувань? Чи часто так роблять у церковних структурах – продають чи крадуть?
Дорогі браття і сестри! Я не Церква, я проста вірянка, а тому такі питання не до мене. Справді за чотири роки архієреї УАПЦ, сьогоднішньої ПЦУ, нічого не зробили, аби повернути майно, жодної дії, спрямованої на реальне повернення вкраденого монастиря власнику, тобто ТЄ ПЦУ. Зате такі як Макарій, Тихон, Мстислав всіма силами встромляють палки в колеса, задіявши будь-які зв’язки й активи, щоб справа, яку я контролюю, розвалилась. Чому? А тому, що ніхто з них не хоче зняти клобук, рясу і попрямувати у в’язницю за скоєний злочин. Тут тепер не просто «було чи не було», тут справа «тхне» конкретно позбавленням волі, а це невигідно нікому.
Макарій каже, що я ганьблю авторитет Церкви. Продав Церкву по шматках, а я авторитет ганьблю? Хапнув два мільйони, тож, ще не такої заспіває! Розумію, що він не розраховував, що про такий подвиг дізнається вся Україна, а ще й буде збуджено кілька кримінальних справ. Утім про це потрібно було думати раніше, коли вони йшли на зраду проти власної Церкви, коли брали гроші та їх витрачали. Отже, як назвати таких запроданців – «ваше Блаженство» чи, може, «ваше Високопреосвященство»? Скажіть, люди, як? Чи варті такі владики поваги, через те що спекулюють іменем Православної Церкви?
Одна жіночка зі Львова написала мені, що дуже поважає Митрополита Макарія, який він хороший, що це все неправда і що то гріх – з Владикою воювати. Пані Людмило, при всій повазі до вас, думаєте, мені серце не крається від болю? Та уявіть собі таку ситуацію: у вас є будинок, земля, садочок, це все ваша приватна власність. На якесь з церковних свят ви запросили улюбленого Владику Макарія до себе в гості, накрили стіл, скликали гостей, а за рік-два дізнаєтесь, що цьому Блаженнішому закортіло продати ваше майно, бо йому зробили таку пропозицію, від якої у нього аж ноги підкосило і рученьки архієрейські затряслись, тож він, не довго думаючи, благословив вельми хитру аферу. А тепер ви роками ходите по правоохоронним органам, прокуратурам, пишете листи – і нічого не доведете. Чому? А тому, що продав хату вашу сам Предстоятель Церкви, а у нас таких не чіпають, бо воно що?.. Правильно! Недоторкане!!! Тоді я б подивилась на вас, на ваших дітей, онуків, щоб ви мені написали в листі про Його Блаженство Митрополита Макарія Малетича?! А по-вашому, якщо церковне, то воно нічиє? Нехай розкрадають і розпродують? Якщо зважати на правила, тобто канони та статут Церкви, саме правлячий архієрей та Архієрейський Собор на чолі з Предстоятелем мають захищати інтереси Церкви. Та коли сам Предстоятель і єпархіальний архієрей – злочинці і своїми ж руками знекровлюють Церкву, то хто тоді повинен виступити на захист ПЦУ? Особисто я вважаю, що віряни, прості люди, такі як я і ви, ті, кому небайдужа доля нашої Української Церкви.
На жаль, через обовʼязки, що я виконую як голова Фонду, я володію інформацією, яку навіть оприлюднити лячно, настільки окремі архієреї ототожнили себе з Господом Богом. Хтось же повинен поставити цих знахабнілих людей на місце? Якщо їм не може дати раду Блаженніший ЕПІФАНІЙ через невідомі мені обставини, то раду цим псевдоієрархам дамо ми, ми поставимо їх у такі рамки, що не реагувати вже буде просто неможливо, бо відреагують прості люди – віряни.
Щодо питань по одіозній персоні безпосередньо Високопреосвященнійшого Владики Тихона керуючого Тернопільсько-Бучацькою Єпархією ПЦУ…
Його Блаженство, Владика Епіфаній, добре знає, що за моєю заявою слідчим відділом у Тернопільській області вже рік розслідується кримінальне провадження щодо Тихона (Петранюка) за фактом можливого приховування єпархіальним архієреєм ТЄ ПЦУ злочину за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України. Ви мене спитаєте: «І що?» А нічого… Кілька листів, адресованих владиці Епіфанію, так до нього і не потрапили – повернулись за терміном давності, на решту надісланих ми не отримали відповіді. Жодної комунікації.
Тож найближчим часом ми почнемо публікувати резонансні розслідування про скоєні канонічні злочини архієреями ПЦУ, оприлюднимо зібрані документи, відеозаписи. Таким чином сподіваємось очистити нашу Українську Церкву від перевертнів у рясах, геїв і кримінальних злочинців.
Почати ми вирішили з Архієпископа Тернопільського і Бучацького Тихона, він же Луганський і Старобільський, він же Одеський і Чорноморський (Петранюк Тарас Іванович, 1976 р.н.).
Ваше Високопреосвященство, вам говорять про щось такі прізвища, як Маслюк Руслан, Паль Володимир, Човган Надія, Плугин Дмитро, Шкура Володимир, Романчук Ольга, Човган Надія тощо? Тож, сподіваюсь освіжити вашу пам’ять найближчим часом, і нехай пізніше Митрополит Макарій (Малетич) не виправдовується і не смикає залишки своєї бороди, що він буцімто не знав, кого прийняв до УАПЦ, кому так щедро і за що дарував Тернопільську кафедру разом із титулом архієпископа, бо ви «обоє рябоє».
ПЦУ мовчить, вичікує… Що вони собі думають, мені, простій вірянці, невідомо. Та правда полягає в тому, що Архієрейський Собор повинен ухвалити дуже непросте рішення, я б сказала, такого ще в новітній історії Православної Церкви не було, щоб засудили за скоєний канонічний і кримінальний злочин, який наразі триває, найвище керівництво церкви – Митрополита та двох Архієпископів, один з яких вже був заборонений раніше як єпископ УПЦ КП. Та, як кажуть у народі: «Дай, Боже, нашому теляті вовка з’їсти!».
Голова Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія
Наталія Шевчук
6 червня 2020 року прес-службою Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія було оприлюднено відео про результати допиту в Державному Бюро Розслідувань Шевчук Наталії Михайлівни.
Допит відбувався у справі про незаконне відчуження Петро-Павлівського чоловічого монастиря УАПЦ на Тернопільщині, відомого як Червоногородський замок, палац XVII–XVIII століть, що розташований у с. Нирків Заліщицького району.
“Сьогодні Державне бюро розслідувань допитало мене як голову Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія про всі відомі мені обставини у кримінальній справі, відкритій за моєю заявою про незаконне відчуження Петро-Павловського чоловічого монастиря УАПЦ на Тернопільщині, відомого як Червоногородський замок, палац XVII–XVIII століть, що розташований у с. Нирків Заліщицького району. Хочу наголосити на тому, що всі в нашій державі рівні перед законом – і заступники генпрокурорів, і губернатори, і народні депутати, які є представниками цього ж таки народу, колишні та нинішні працівники правоохоронних органів, незважаючи на звання та зірки на погонах. Всі повинні поважати закон і жити за законом!
12 липня 2020 року, в День пам’яті святих Петра і Павла, виповниться вже три роки відтоді, як нами було оприлюднено нелюдський, як на мене, злочин щодо Церкви та вірних УАПЦ, а саме – продаж пам’ятки XVII століття на Тернопільщині у приватну власність за два мільйони доларів. Таку ганебну оборудку скоїли тодішній Предстоятель УАПЦ Митрополит Київський і всієї України Макарій (Малетич), сьогодні він постійний член синоду і керуючий Львівською Єпархією ПЦУ, та Архієпископ Мстислав (Гук), керуючий на той час Тернопільською Єпархією УАПЦ, відомий як завсідник бару «СІТІ», що танцював із дівчатами у вельми нетверезому стані. Для мене як для людини, що 15 років пропрацювала помічником глави Церкви, виявлений кримінальний та канонічний злочин став надзвичайним потрясінням. Але тоді я ще не догадувалась про подальший перебіг подій, пов’язаних із цією брудною історією…
Прес-служба Андріївської церкви
На офіційному сайті Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія опубліковані фото на яких зображений Свято-Петро-Павлівський чоловічий монастир Тернопільсько-Бучацької єпархії ПЦУ станом на сьогодні.
Також, голова Фонду Наталія Шевчук вкотре звернулась до Предстоятеля ПЦУ Блаженнішого Митрополита Епіфанія з проханням зупинити злочинність у церкві та вберегти унікальну пам’ятку архітектури:
Прес-служба Андріївської церкви
23 лютого 2020 року Божого на Тернопільщину доправили примірник факсимільного видання Пересопницького Євангелія — в пам’ять про Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви в п’яту річницю упокоєння Його Блаженства.
Прес-служба Андріївської церкви
29 січня – річниця бою під Крутами. Загін, що складався із близько чотирьохста київських студентів та козаків, зупинив наступ чотирьохтисячного підрозділу і дав змогу українській делегації підписати Брест-Литовський мирний договір із Німеччиною, Австрією, Туреччиною та Болгарією. Це була перша мирна угода в Першій світовій війні. 27 студентів потрапили в полон до супротивника і були страчені. Юнаків поховали поблизу Аскольдової могили.
Згадаємо слова Блаженнішого Митрополита Мефодія, які він промовив у останньому в своєму житті Великодньому посланні в 2014 році, згадуючи про трагедію під Крутами: “Хто забуває свою історію, той приречений на її повторення”.
Блаженніший в посланні сказав: “І завжди в таких випадках молодь, яка переповнена любов’ю і до свого Києва, до жителів Києва і до всієї України приносить на вівтар саме дороге що в неї є – своє життя. Там, під Крутами ці майже беззбройні хлопці повстали проти переважаючих сил червоних військ… Їх всіх по-звірячому знищили. Їх розстрілювали впритул, кололи багнетами, рубали шаблями…
Коли Київ вчергове визволили, то рідні, друзі отримали можливість по-християнські поховати героїв Крут. Але впізнати їх було неможливо: розпухші, замерші від морозу, вони були подібні один на одного. Їх всіх погрузили на підводи і ця жалібна хода направилась до Києва. По всій дорозі, в кожнім селі і містечку люди оточували ці підводи із тілами мучеників, молились і плакали. З тих пір до нас дійшло одне свідчення, а можливо й легенда. Одна матір впізнала свого сина, перенесла до рідної домівки, омила тіло, зняла окривавлену сорочку і вдягнула білу чисту вишиванку, а сама сіла коло домовини із тілом своєї кровинки і задумалась. Перед її взором проходило життя її сина. Ніби в забутті вона раптом як наяву побачила свого сина, який звернувся до неї: “Мамо, віддай мені мою окривавлену сорочку – я хочу в День Судний свідчити перед Господом, як нас вбивали і про те, що ми безмежно любили свій народ, свою землю, яку Бог дарував нам.
Прийде час, і про нинішніх героїв народ буде складати легенди”.
Прес-служба Андріївської церкви
«Ваша Всесвятосте, дорогий і улюблений у Христі Господі нашому Архієпископ Константинополя – Нового Риму і Вселенський Патріарх кир кир Варфоломій!
Преосвященний владико архієпископ Нектарій, представник Єрусалимського Патріарха.
Преосвященні владики, побожні отці, дорогі брати і сестри!
В сьогоднішній день, коли Ваша улюблена Всесвятість відзначає день пам‘яті свого небесного покровителя і заступника, апостола Варфоломія, ми всі мали радість молитися у цьому Патріаршому храмі за Ваше здоров‘я і плідне багатолітнє служіння. Від автокефальної Української Православної Церкви і від мене особисто прийміть найсердечніші вітання та слова вдячності за всі добрі жертовні справи, які Ви здійснили та продовжуєте здійснювати заради блага і єдності всієї повноти Православної Церкви загалом та Православної Церкви України зокрема.
Як ми знаємо з житія, святий апостол Варфоломій був невтомним проповідником слова Божого, і не зважав ані на загрози від сильних світу цього, ані на інші прояви того зла, в якому до часу лежить цей світ. Тому цей апостол став світильником для багатьох народів, які від темряви поганства навернулися до істинного богопізнання. Ви, Ваша Всесвятосте, своєю працею гідно наслідуєте того, чиє ім’я носите – працюєте для слави Божої та для поширення Його Євангелія у всьому світі.
«Як то добре і як то гарно, коли брати живуть у згоді!» (Пс 132:1) – ці слова Псалмоспівця сьогодні знову втілюються в життя через наше спільне прославлення Єдиного Бога. Адже хоча всі ми, зібрані тут, належимо до автокефальних Помісних Церков, однак разом з тим ми – єдина Христова Церква, бо сповідуємо єдину спасительну православну віру, втілюємо в сучасному житті єдине Священне Передання та керуємося єдиними канонами Соборів та святих отців. І хоча бурхливі хвилі життєвого моря, як бачимо, намагаються розхитати єдиний корабель Церкви – однак ми віримо, що завдяки мудрому спрямуванню Вашої Всесвятості та братів Предстоятелів Автокефальних Православних Церков цей корабель досягне тихого пристановища миру і взаємної любові.
Від Золотоверхого Києва – Матері міст Руських, від Собору Святої Софії – давньої кафедри Предстоятелів Київських, прийміть Ваша Всесвятосте, як Патріарх нашої Церкви-Матері, сердечні слова любові, вітань та побажань всіх благ від Бога, многих і благословенних літ служіння!
На многії літа, Всесвятійший Владико!»
Вітальне слово Митрополита Епіфанія після богослужіння в Патріаршому соборі св. Георгія на Фанарі, Стамбул, в день тезоіменитства Вселенського Патріарха Варфоломія (11.06.19):«Ваша Всесвятосте, дорогий і улюблений у Христі Господі нашому Архієпископ Константинополя – Нового Риму і Вселенський Патріарх кир кир Варфоломій!Преосвященний владико архієпископ Нектарій, представник Єрусалимського Патріарха. Преосвященні владики, побожні отці, дорогі брати і сестри! В сьогоднішній день, коли Ваша улюблена Всесвятість відзначає день пам‘яті свого небесного покровителя і заступника, апостола Варфоломія, ми всі мали радість молитися у цьому Патріаршому храмі за Ваше здоров‘я і плідне багатолітнє служіння. Від автокефальної Української Православної Церкви і від мене особисто прийміть найсердечніші вітання та слова вдячності за всі добрі жертовні справи, які Ви здійснили та продовжуєте здійснювати заради блага і єдності всієї повноти Православної Церкви загалом та Православної Церкви України зокрема. Як ми знаємо з житія, святий апостол Варфоломій був невтомним проповідником слова Божого, і не зважав ані на загрози від сильних світу цього, ані на інші прояви того зла, в якому до часу лежить цей світ. Тому цей апостол став світильником для багатьох народів, які від темряви поганства навернулися до істинного богопізнання. Ви, Ваша Всесвятосте, своєю працею гідно наслідуєте того, чиє ім’я носите – працюєте для слави Божої та для поширення Його Євангелія у всьому світі. «Як то добре і як то гарно, коли брати живуть у згоді!» (Пс 132:1) – ці слова Псалмоспівця сьогодні знову втілюються в життя через наше спільне прославлення Єдиного Бога. Адже хоча всі ми, зібрані тут, належимо до автокефальних Помісних Церков, однак разом з тим ми – єдина Христова Церква, бо сповідуємо єдину спасительну православну віру, втілюємо в сучасному житті єдине Священне Передання та керуємося єдиними канонами Соборів та святих отців. І хоча бурхливі хвилі життєвого моря, як бачимо, намагаються розхитати єдиний корабель Церкви – однак ми віримо, що завдяки мудрому спрямуванню Вашої Всесвятості та братів Предстоятелів Автокефальних Православних Церков цей корабель досягне тихого пристановища миру і взаємної любові. Від Золотоверхого Києва – Матері міст Руських, від Собору Святої Софії – давньої кафедри Предстоятелів Київських, прийміть Ваша Всесвятосте, як Патріарх нашої Церкви-Матері, сердечні слова любові, вітань та побажань всіх благ від Бога, многих і благословенних літ служіння! На многії літа, Всесвятійший Владико!»
Опубліковано Євстратієм Зорею Вівторок, 11 червня 2019 р.
Прес-служба Андріївської церкви
Під час великоднього богослужіння на Фанарі у Стамбулі 28 квітня патріарше послання вперше було виголошено й українською мовою. Про це у своєму Twitter повідомив Надзвичайний і Повноважний Посол України в Туреччині Андрій Сибіга.
“Сьогодні під час святкового богослужіння на Фанарі патріарше послання виголошувалося також українською мовою – ще рік тому це здавалося недосяжним! Вірте, і завжди буде перемога! Усе буде Україна!” – написав дипломат.
Сьогодні під час святкового Богослужіння на Фанарі Патріарше послання виголошувалося також української мовою -ще рік тому це здавалося недосяжним! Вірте і завжди буде перемога! Все буде Україна! pic.twitter.com/cEfHyLOa4O
— Andrii Sybiha ?? (@andrii_sybiha) April 28, 2019
Джерело Надзвичайний і Повноважний Посол України в Туреччині Андрій Сибіга
23 лютого 2019 року Божого в Ставропігії Вселенського Патріархату в Києві – Андріївській церкві відбулось богослужіння, яке вперше очолив Екзарх Вселенського Патріархату архімандрит Михаїл Аніщенко.
Трансляція Божественної Літургії з Андріївської Церкви – Ставропігії Вселенського Патріархату.Богослужіння вперше очолює Екзарх Вселенського Патріархату архімандрит Михаїл Аніщенко.Музей "Андріївська церква"
Опубліковано Ставропігія Вселенського Патріархату в Києві Субота, 23 лютого 2019 р.
Прес-служба Андріївської церкви