Святитель Парфеній жив за правління святого Константина Великого. Він був сином одного з дияконів Мелітополя (Геллеспонта) на ім’я Христодул. Хоча юнак і не здобув освіти, однак був уважним на уроках Святого Письма, що проводили при церкві, із юних літ намагався втілювати їх у життя. Основним його промислом було рибальство: він продавав свою рибу, а весь прибуток роздавав бідним, нічого не залишаючи собі. Про милосердя юнака стало відомо по всій околиці.

Єпископ Мелітополя Філет висвятив Парфенія на священика проти його власної волі, давши йому завдання обходити єпархію і відвідувати християн Тоді благодать Божа принесла в ньому визначний Плід – багато чудес та зцілень. Одного разу, зустрів ши на дорозі чоловіка, якому бик виколов рогом око,святий повернув око на місце і зцілив його. Іншого разу він зцілив жінку, яка страждала від раку, просто перехрестивши її. Ще одного разу на нього накинувся скажений пес; святий лише дмухнув на нього – і той випустив дух.

Побачивши стільки доказів Божого благовоління, митрополит Кизика Аскал висвятив його на єпископа міста Лампсак, де досі панувало ідолопоклонство. Постами, молитвами, своїми натхненними словами та євангельським життям Святий зумів навернути місто до християнської віри. Св. Константин дозволив Парфенію руйнувати язичницькі храми та дав йому гроші для побудови церкви. Спостерігаючи спішили помститися свя тому. Коли будівництво було вже завершено, воли, що тягли велику кам’яну брилу для вівтаря, раптово смикнули, погонич упав і загинув, роздавлений колесами. Тоді святий Парфеній звернувся до Бога у палкій молитві – і постраждалий повернувся до життя. Святий єпископ був для міста люблячим батьком і ангелом-охоронцем. 

ЧИТАТИ ДАЛІ