У Києві прочитали третю частину Великого канону преподобного Андрія Критського
25 лютого 2026 року у Преображенському храмі Києво-Видубицького монастиря відбулося Велике повечір’я з читанням покаянного канону, який традиційно звершується у перші дні посту.
Богослужіння очолив Предстоятель Православної Церкви України
У Києві звершили третю частину Великого покаянного канону Андрія Критського
У середу першого тижня Великого посту, 25 лютого 2026 року, Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній звершив Велике повечір’я з читанням третьої частини Великого покаянного канону преподобного Андрій Критський у Преображенському храмі Києво-Видубицький Михайлівський монастир.


Предстоятелю автокефальної Православна Церква України співслужили всечесна братія обителі та запрошене духовенство. Богослужіння зібрало вірян, які у перші дні посту традиційно приходять до храму, щоби долучитися до глибокої молитви покаяння.
Духовний зміст канону
Великий покаянний канон преподобного Андрія Критського — один із найпроникливіших текстів православної гімнографії. У ньому через численні біблійні приклади розкривається внутрішній шлях людини — від усвідомлення гріха до щирого каяття та надії на Боже милосердя.


Твір охоплює образи Старого й Нового Завітів, показуючи долі праведників і грішників як дзеркало людської душі. Молитовний настрій канону відзначається особливою глибиною й особистісним зверненням — кожен тропар спонукає людину до самопізнання та духовного очищення.
Чому канон називається Великим
Назва «Великий» пов’язана не лише з богословською значущістю, а й з обсягом твору. Канон складається приблизно з 250 тропарів — значно більше, ніж більшість подібних гімнографічних текстів, які зазвичай налічують трохи більше тридцяти.
Саме тому протягом першого тижня Великого посту канон поділяється на чотири частини та читається на Великому повечір’ї з понеділка по четвер. Повністю ж його звершують на Утрені в четвер п’ятої седмиці посту.
Атмосфера постового богослужіння
Велике повечір’я перших днів посту традиційно має особливий характер — стриманий, зосереджений, сповнений покаянного настрою. Читання канону супроводжується земними поклонами та тривалими молитовними проханнями, що створює атмосферу глибокої духовної праці.
У своєму слові після богослужіння Предстоятель закликав вірян використати час Великого посту для внутрішнього оновлення, примирення з ближніми та зміцнення віри.
Перший тиждень посту вважається духовним фундаментом усього сорокаденного шляху, і саме Великий канон преподобного Андрія Критського задає тон цьому періоду — тон покаяння, надії та відповідальності за власне життя.
Джерело: Українська Православна Церква/Православна Церква України

